Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow І arrow ІНТЕРДИКТ
   

ІНТЕРДИКТ

(лат. interdictum — заборона) — у Давньому Римі наказ суд. магістрату, прийнятий у заг. інтересах та на прохання однієї із сторін для швидшого розв'язання майнового спору. Спочатку предметом І. були спори реліг. або публіч. характеру, пізніше — здебільшого правовідносини, не захищені цив. правом. Інтердиктний процес за цих умов ставав прискореним, але тимчасовим адм. актом (без вислуховування свідків і докладного вивчення справи). Підставою для застосування І. було твердження позивача, яке претор сприймав як вірогідне або правдоподібне. Найчастіше преторські І. застосовувалися для захисту фактич. володіння (possessio), тому такий захист згодом почали називати посесорним, або володільницьким. Він мав спрощений і полегшений характер, оскільки володілець не мусив доводити своє право володіння, а мав лише довести, що на момент порушення його володіння він фактично володів даною річчю. Однак посесорний захист, наданий претором, був нестійким, бо грунтувався на факті володіння, а не на праві. Відповідач мав можливість звернутися до суду і там довести своє право на спірну річ (пети-торний, або позовний захист). У такому разі спірна річ, захищена преторським І., все-таки відсуджувалася від позивача за інтердиктним процесом і присуджувалася відповідачеві за цим же процесом.

Спрощений і доступніший характер інтердиктного захисту володіння сприяв тому, що ним користувалися і власники для захисту свого права власності. Сенс інтердиктного захисту полягає у тому, що фактичне володіння, яке не мало правової основи, все ж захищалося правом. Римляни пояснювали це прагненням зберегти мир і спокій у сусп-ві. За своїм змістом І. поділялися на 3 групи: заборонні, якими тій чи тій особі заборонялося вчиняти самоуправні дії (ці І. найдавніші); відновлювальні, що наказували певній особі повернути спірну річ або відновити поперед, стан; пред'явницькі — з вимогою до конкр. особи пред'явити певну річ (такі І. приймалися рідко).

Інтердиктний захист був досить поширений у Давньому Римі — в окр. періоди рим. право використовувало понад 50 різних І.

За доби Середньовіччя І. називалося відлучення від церкви.

Літ.: Бартошек М. Рим. право: Понятия, термины, определения. М., 1989.

О. А. Підопригора.

 

Схожі за змістом слова та фрази