Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow стрих-судн arrow СТРУКТУРНА ГЕОЛОГІЯ
   

СТРУКТУРНА ГЕОЛОГІЯ

— розділ тектоніки, що вивчає форми залягання і види деформацій гірських порід. Осн. завдання С. г.— вивчення морфології елементарних структур тектонічних (складок, скидів, насувів, покривів тектонічних, геол. тіл магматичного походження тощо) та процесів, що зумовлюють утворення їх, класифікація структур, виявлення закономірностей їхнього розміщення. С. г. користується геол., геофіз., фіз. (вивчення деформацій порід) методами досліджень, а також тектонофіз. (див. Тектонофізика) моделюванням. На підставі якісних і кількісних характеристик структур складають структурно-геол. карти, які відображають глибинну геол. будову досліджуваних ділянок земної кори. С. г. тісно пов'язана з стратиграфією, літологією, петрографією, інженерною геологією, гірничою справою, геоморфологією, гідрогеологією. С г. зародилася в серед. 19 ст. в США і Канаді. Основи її заклали амер. геологи Ч. Ван Хайз (1857—1918) і Б. Уілліс (1857—1949) та рос. геологи М. О. Головкінський, О. П. Карпінський, В. О. Обручев. Значний внесок у С. г. зробили рад. геологи М. С. Шатський, І. М. Губкін, В. В. Білоусов, М. П. Семененко, B. Г. Бондарчук та ін. Структурно геол. дослідження сприяють з'ясуванню теор. питань тектоніки. Даними С. г. користуються при розшуках і розвідці корисних копалин.

Літ.: Ажгирей Г. Д. Структурная геология. М., 1966; Белоусов В. В. Структурная геология. М., 1971; Михайлов А. Е. Структурная геология и геологическое картирование. М., 1973.

І. І. Чебаненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази