Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Л arrow ЛЮДОВІК XIV
   

ЛЮДОВІК XIV

(Louis XIV; 5.ІХ 1638, Сен-Жермен-ан-Ле, тепер місто деп. Івелін—1.ІХ 1715, Версаль) — король Франції (1643—1715) з династії Бурбонів. Отримав освіту під кер. кардинала Дж. Мазаріні. Розпочавши самост. правління 10.ІІІ 1661, відмовився призначати прем'єр-міністра, особисто очолив держ. раду (раду міністрів), скоротивши її до 7 осіб. Л. XIV правив невеликим кабінетом (канцлер, ген. контролер фінансів, 4 держ. секретарі), але використовував й ін. інституції (фінансову раду, раду з питань совісті тощо). Здійснив централізацію та уніфікацію держ. адміністрації і управління. За Л. XIV Франція була наймогутнішою державою Європи. «Не тільки робилися великі справи під час його правління, а саме він їх робив», — писав Вольтер. В серед. 17 ст. у Франції назріла потреба впорядкувати зак-во, оскільки північ країни була зоною звичаєвого, а південь — рим. права. Саме тому 1661 король і держ. міністр Ж. Б. Кольбер задумали здійснити суд. реформу. В результаті кодифікації приват, права з'явився Ордонанс про цивільну процедуру, підписаний Л. XIV у квітні 1667. Він складається з 35 статей, регулює форму позовів і суд. рішень, відкидає зайві процедури, захищає підсудного тощо. Ордонанс про кримінальні справи, що вийшов у серпні 1670, був другою частиною реформи. Ці два ордонанси отримали назву «Кодекс Людовіка» (Code Louis). За задумом короля Ж. Б. Кольбер розробив ряд ін. ордонансів і кодексів, зокрема: Великий ордонанс про реформу юстиції (1669), Ордонанс про води і ліси (1669), Ордонанс про торгівлю (1673), Морський ордонанс (1681). Було утворено, регламентовано або вдосконалено багато культур, і наук, інституцій, які і нині є частиною нац. надбання Франції: Академія написів (1663; з 1716 — Академія написів і красного письменства), Академія наук (1666), Обсерваторія (1667), Академія архітектури (1671) та ін.

Дотримуючись принципу «кожному королівству своя релігія» (лат. cujus regio, ejus religio), 17.X 1685 едиктом Фонтенбло Л. XIV скасував Нантський едикт Генріха IV (1592) про права протестантів. Л. XIV — автор «Спогадів про 1661 рік» (1671), політ, послання короля дофіну, де виклав основи франц. абсолютної монархії. Правління Л. XIV вважається великою добою в історії Франції.

Літ.: Bluche F. Louis XIV. Paris, 1986; Lavisse E. Louis XIV. Histoire d'un grand regne. 1643-1715. Paris, 1989; Борисов Ю. В. Дипломатия Людовика XIV. М., 1991.

С. В. Глухова.

 

Схожі за змістом слова та фрази