Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Р-рем arrow РЕВІЗІЯ
   

РЕВІЗІЯ

(пізньолат.— перегляд) — 1) Докум. перевірка фін.-госп. діяльності підприємств, установ, організацій або служб, осіб за певний період; осн. метод і форма докум. контролю за цією діяльністю і дотриманням всіма суб'єктами господарювання зак-ва з фін. питань, за достовірністю обліку і звітності; спосіб докум. викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, а також запобігання фін. правопорушенням і зловживанням. Прав, регулювання ревіз. діяльності в Україні здійснюється на основі Законів України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», «Про аудиторську діяльність» (обидва — 1993), відповід. указів Президента України і постанов КМ України, а також ін. нормат.-правових, зокрема відомчих, актів (М-ва фінансів України, Державної контрольно-ревізійної служби в Україні та Державної податкової адміністрації України).

Осн. завданням Р., що проводиться як у приватному, так і в держ. секторі, є перевірка та оцінка законності фін., бух. та банк, операцій і додержання фін. дисципліни, правильності ведення бух. обліку і оформлення документів, виявлення незакон. витрачання коштів і матеріалів тощо. Відповідно до чинного зак-ва України Р. існують відомчі й позавідомчі, планові й позапланові, повні й часткові, разові й повторні, суцільні й вибіркові, комплексні й з окр. питань та ін. У кожному окр. випадку вони призначаються за розпорядженням компет. особи або за рішенням чи дорученням правоохор. органів. За наслідками Р. складається акт встановленої форми, що підписується особою чи групою осіб, які здійснювали перевірку.

Р. можуть бути також внутр. і зовнішні. Внутр. P. здійснюється структурними контр.-ревіз. підрозділами або спеціально призначеними (обраними) особами госп. товариств, підприємств, організацій, установ (див. Ревізійна комісія), її метою є не тільки фін. контроль, а й використання Р. як засобу госп. управління. Зовнішня Р. проводиться аудитор, організаціями (фірмами), які перевіряють достовірність і об'єктивність відображення у щоріч. звітах фін. становища госп. т-ва чи підприємства, результатів їхньої діяльності, прибутковості. Р. держ. підприємств, організацій та установ здійснюється, як правило, спеціаліз. органами держ. фін. контролю, зокрема Держ. контр.-ревіз. службою. Така Р. передбачає насамперед перевірку правильності та законності фін. операцій, їх раціональності, цільового призначення та ефективності використання коштів з бюджетів усіх рівнів і держ. валют, фондів. 2) Переписи населення в Рос. імперії у 18 — 1-й пол. 19 ст., яке повинно було платити подушний податок (селяни, міщани, цехові люди та ш.) і відбувати військ, службу. Р. почалися на поч. 18 ст., коли подвірне оподаткування змінилося подушним. Усього було проведено десять Р. (1719, 1744, 1763, 1782, 1795, 1811, 1815, 1833, 1850, 1857); в Україні (крім Слобожанщини, де Р. здійснювалися і раніше) їх почали проводити з 1782. Кожна Р. тривала кілька років. Починаючи з 1763 Р. обліковувалася більшість населення, що не платило податків (духівництво, відставні солдати з їхніми родинами та ін.), а з 1811 — і жіноцтво «для відома». Отже, Р. фактично охоплювалося бл. 95 % населення. Всі особи чол. статі незалежно від їхнього віку, сімейного стану та працездатності, за винятком дворян, духівництва, чиновників, купців, почесних дворян, які належали до привілейованих станів і не підлягали оподаткуванню, вносилися до подушних списків, т. з. ревізьких казок. Особи, внесені до останніх, називалися «ревізькими душами» і були одиницею обліку чол. населення, яке підлягало подуш. оподаткуванню у Росії, до 1887. Кожна «ревізька душа» вважалася наявною до наступної P., навіть у випадку її смерті (звідси — «мертві душі»). В селах Р. проводилися поміщиками або управителями, у містах — представниками міського правління. За Р. 1857 в Україні налічувалося 28 300 поміщиків, які були власниками 2 604 877 кріпаків чол. статі. Незважаючи на неповноту стат. відомостей, мат-ли Р. є також цінним істор. джерелом для вивчення продуктив. сил, розміщення і складу населення на тер. України. 3) Період, перевірки Сенатом Російської імперії діяльності місц. держ. установ (т. з. сенаторські ревізії). Запроваджені Петром і у 1722 як щорічні поїздки сенаторів до губерній та провінцій. Сенаторські Р. дещо стримували свавілля місц. влади, а деякі з них нерідко виявляли справжню картину життя Рос. імперії (стан економіки, діяльності держ. апарату тощо).

Літ.: Ерошкин Н. П. История гос. учреждений дорев. России. М., 1983; Багалій Д. І. Історія Слобід. України. X., 1990; Усач Б. Ф. Контроль і ревізія. К., 2001.

В. П. Нагребельний, В. А. Чехович.

 

Схожі за змістом слова та фрази