Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ш arrow ШЛЯХТА
   

ШЛЯХТА

(польс. — дворянство, від давньонім. — рід, порода) — привілейований феод, стан у Польщі й Литві та на захоплених ними у 14—18 ст. укр. і білорус, землях. Ш. зародилася за раннього феодалізму, але сформувалася гол. чин. у період феод, роздробленості. Спочатку до її складу входили здебільшого дрібні феодали, зобов'язані відбувати військ, службу. Розширення станових прав Ш, посилення її політ, впливу було пов'язане з політикою корол. влади, спрямованою на ліквідацію феод, розробленості та утворення централіз. д-ви.

Щоб подолати опір магнатів вищого аристокр. прошарку Ш., тобто великих землевласників, польс. королі й великі князі литовські шукали підтримки в осн. маси Ш. За Кошицьким привілеєм 1374 Ш. було звільнено від усіх повинностей, за винятком сплати позем, податку, і надано право займати посади воєвод, каштелянів, суддів тощо. Привілей Казимира IV Ягеллончика 1447 збільшив шляхет. права та вольності й поширив їх на укр. і білорус, землі, що входили до складу Великого князівства Литовського. Після Люблінської унії 1569 посилилася залежність укр. Ш. Правобережної та Лівобереж. України від магнатів, причому значну частину її було покатоличено і спольщено. Після приєднання Правобереж. України до Рос. д-ви українську Ш. зрівняно в правах і привілеях з рос. дворянством згідно з Жалуваною грамотою дворянству 1785. На захоплених Австрією і Пруссією у 2-й пол. 18 ст. польс. землях місцева Ш. дістала права австр. і прус, феодалів. В українських Галичині та Буковині австр. уряд 1775 поділив Ш. на магнатів, рицарів і труд, шляхту. Осн. частина останньої переходила фактично на становище вільних селян. Вони звільнялися від панщини та ін. феодальних повинностей.

В. С. Кульчицький.

 

Схожі за змістом слова та фрази