Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow нев-нюр arrow НОРМА ВИРОБІТКУ
   

НОРМА ВИРОБІТКУ

- встановлений обсяг роботи (кількість одиниць продукції), який працівник чи група працівників відповід. кваліфікації повинні виконати (виготовити) за одиницю роб. часу в певних орг.-тех. умовах. Н. в. є невід'єм. складовою такого комплексного поняття, як норма праці, що включає, крім Н. в., норми часу, обслуговування, чисельності, які встановлюються для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації в-ва і праці. За сферою поширення і застосування Н. в. поділяються на єдині, типові, міжгалузеві, галузеві (відомчі) та місцеві, а також тимчасові й разові. Єдині Н. в. встановлюються на роботи, що виконуються за однаковою технологією в аналогіч. умовах в-ва в одній або кіль кох галузях нар. г-ва і рекомендуються для застосування на підприємствах при нормуванні праці на певних видах робіт. Типові Н. в. розробляються на тих самих засадах, що й єдині, але рекомендуються як еталон для підприємств, де орг.-тех. умови в-ва ще не досягли рівня, на який розраховані ці норми. За сферою застосування розрізняють Н. в. міжгалузеві, галузеві (відомчі) та місцеві. Міжгалузеві Н. в. бувають єдині й типові та розробляються і затверджуються М-вом праці та соціальної політики України. Галузеві (відомчі) Н. в. розробляються за відсутності міжгалузевих Н. в. і затверджуються відповідним м-вом (відомством). Місцеві Н. в. встановлюються на окр. види робіт тільки за відсутності міжгалузевих або галузевих, а також для створення на підприємстві більш прогресивних орг.-тех. умов порівняно з тими, що враховані при розробці діючих міжгалузевих і галузевих (відомчих) Н. в. на ці роботи. їх затверджує власник або уповноважений ним орган. Крім Н. в., встановлених на стабільні за орг.-тех. умовами роботи, розробляються і застосовуються тимчасові та разові Н. в. Тимчасові Н. в. затверджуються на період освоєння тих чи ін. робіт за відсутності нормат. матеріалів для нормування праці; разові — на окр. види робіт одиничного характеру (аварійні, позапланові). Заг. вимогою до будь-якої Н. в. є її тех. обгрунтування, що здійснюється аналіт. методом нормування і відповідає досягнутому рівню техніки й технології, організації в-ва та праці. Питання запровадження, перегляду та зміни Н. в. вирішує роботодавець разом з профсп. органом.

Літ.: Стичинський Б. С, Зуб І. В., Ротань В. Г. Наук.-практ. коментар до зак-ва України про працю. К., 2000.

Д. О. Карпенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази