Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow конс-корон arrow КОНТО
   

КОНТО

(італ. — рахунок, розрахунок, від — рахувати) — банківський рахунок (напр.: конто-міо — мій рахунок, конто-ностро — наш рахунок, конто-востро — ваш рахунок, конто-лоро — їхній рахунок, конто-мета — спільний рахунок, контокорент — поточний-рахунок). Останній є єдиним поточним і позичковим рахунком, що відкривається банком для клієнта. Розрахунки здійснюються по сальдо зустрічних вимог, котрі виводяться у визначені строки. Коло вимог обумовлюється сторонами заздалегідь. По цьому рахунку проходять як надані банком позики, так і кошти, що надходять до банку від клієнта у вигляді вкладів або повернення кредиту (позички). У сучас. банківській практиці досить поширеним є т. з. контокорентний кредит — різновид банківського кредиту, який надається клієнтам, що мають у банку поточний рахунок. Обсяг та строки позички визначаються господарськими потребами клієнта, але у межах обумовленого кред. договором ліміту, який встановлюється позичальникові залежно від його фін. стану і репутації. Обіги (операції) на поточному рахунку (платежі, внески) сальдуються, тобто визначається різниця між сумами дебету і кредиту рахунку. При появі на цьому рахунку дебетового сальдо (овердрафт) клієнту оформляється позичка. Кредит з позначкою рахунку можна отримати готівкою, переказом на ін. рахунки чи оплатою векселів, купівлею цінних паперів тощо. Плата за цей кредит визначається, виходячи з діючої відсоткової ставки, обсягу та строку кредиту, фактично використаного клієнтом. Для розрахунків по наданих позичках встановлюється періодичність — як правило, раз у квартал або раз у півроку.

Літ.: Банк, право: укр. і європейське. К., 1999; Эриа-швили Н. Д. Банк, право. М. , 1999; Банк, право України. К., 2000.

В. П. Нагребельний.