Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow плат-пон arrow ПОБЄДОНОСЦЕВ
   

ПОБЄДОНОСЦЕВ

Костянтин Петрович [21. У(2.УІ) 1827, Москва - 10(23).ІІІ 1907, Санкт-Петербург] — рос. правознавець і держ. діяч, почесний член Рос. АН з 1880, іноз. член франц. Академії моральних і політичних наук з 1888. Закін. 1846 уч-ще правознавства у Санкт-Петербурзі. Після цього працював у моск. департаментах Сенату. Водночас (з 1859) викладав цив. право та судочинство в Моск. ун-ті. Від 1865 П. працював у м-ві юстиції у Санкт-Петербурзі. 1868 — сенатор, з 1872 — член Державної ради.

24.IV (6.V) 1880 П. призначено обер-прокурором Синоду Рос. правосл. церкви. Того ж року його введено до складу К-ту міністрів Рос. імперії. З 1900 був також членом Пост, палати третейського суду (Гаага). Після оголошення Маніфесту про вдосконалення державного порядку 1905 вийшов у відставку. П. був впливовим царедворцем-консерватором. Його діяльність наклала відбиток на цілу епоху, відому в історії як період контрреформ в Росії 80-х — поч. 90-х рр. 19 ст. Вважав неприйнятними для Росії зх. ідеї конституціоналізму. Вбачав у Росії особливу країну, яка мала йти власним політ, шляхом розвитку. Здійснював політику придушення нац. культур, зокрема української. Замість земс. шкіл прагнув насадити церковні.

Як правознавець П. був прихильником юрид. позитивізму. Віддавав перевагу практ. стороні вивчення права. Більшість його праць присвячена історії рос. права, проблемам цив. права та судочинства: «Про реформи в цивільному судочинстві» (1859), «Історичні дослідження і статті» (1876), «Матеріали для історії приказного судочинства» (1890) та ін. Популярним був навч. посібник П. «Курс цивільного права» (1868), який витримав 5 видань. П. ставився до закону і влади з позицій моральних вимог. Був противником нагромадження численних законодавчих нововведень. Вони, на його думку, мають визрівати в надрах сусп-ва. З позицій моралі ставився і до виконавців закону. Скільки існує людство, зазначав П., воно «не перестає страждати то від влади, то від безвладдя». Якщо до влади прориваються люди заради влади, то починається процес її падіння, «підміна духовних цінностей неприхованим, неприкритим матеріалізмом».

Тв.: Соч. СПб., 1996.

Літ.: Смолярчук В. В. Злой гений России (К. П. Победоносцев). «Изв. вузов. Правоведение», 1990, № 3; Шевелев А. С. Тайный властитель России. Смоленск, 1992; Бирюков Е. Константин Победоносцев - гос. деятель и юрист. «Законность», 1994, № 12; Тимошина Е. В. Онтол. обоснование права в прав, теории К. П. Победоносцева. «Изв. вузов. Правоведение», 1997, № 2.

В. П. Горбатенко, Ю. Я. Касяненко.