Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РЕСТИТУЦІЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ
   

РЕСТИТУЦІЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ

— у міжнар. праві особлива форма повернення майна істор., наук., худож. та ін. культурного значення, неправомірно вилученого і вивезеного під час збройного конфлікту д-вою з окупованої нею території ін. д-ви. Щодо культурних цінностей застосовуються заг. правила реституції.

Норми звичаєвого міжнар. права про реституцію майна вже склалися до Першої світової війни 1914—18. Заг. правила реституції знайшли своє відображення у Версальсько-Вашингтонській системі мирних договорів з Німеччиною, Австрією, Болгарією, Угорщиною і Туреччиною (1919—21). Водночас у деяких договорах Версальсько-Вашингт. системи містилися «особливі положення» про цю категорію майн а. По-перше, вони не обмежувалися ліквідацією наслідків тільки Першої світ, війни. Вимоги про повернення культур, цінностей стосувалися претензій до більш віддалених періодів. По-друге, йшлося про т. з. компенсаційну Р. к. ц., яка полягала в поверненні (заміні) аналогія, культур, цінностей у випадку, коли їх оригінали втрачені. По-третє, у деяких випадках передбачалося повернення певних об'єктів у те місце, з яким вони були традиційно пов'язані. Р. к. ц. набула особливого значення у зв'язку з безпрецедентним руйнуванням і грабунком істор.-архіт. пам'яток, музеїв, архівів і бібліотек фаш. Німеччиною під час Другої світової війни 1939—45 на тер. тимчасово окупованих країн. Зокрема, в Україні було розграбовано 151 музей, знищено або вивезено на Захід бл. 300 тис. експонатів, 51 млн. книжок, 46 млн. архів, справ. У Паризьких мирних договорах 1947 з кол. сателітами фаш. Німеччини (Італією, Угорщиною та Болгарією) містилися статті про Р. к. ц. Зокрема, передбачалося, що коли в окр. випадках ці країни не зможуть провести реституцію предметів, які становлять художню, істор. або археол. цінність і є частиною культур, надбання нації, з території якої ці предмети було вивезено їхніми арміями, владою або гр-нами силою чи з примусу, то вони зобов'язані передати предмети такого самого гатунку і приблизно рівноцінні вивезеним.

Після закінчення Другої світ, війни СРСР вдалося знайти на тер. Німеччини частину награбованих і вивезених гітлерівцями культур, цінностей та повернути їх на батьківщину. Частина нім. культур, цінностей також була переміщена на тер. СРСР. У 50-х рр. 20 ст. за рішенням РМ СРСР було передано НДР колекцію картин Дрезден, галереї та понад 1 375 000 ін. експонатів. Прав, статус тих цінностей, що залишилися, визначено внутр. зак-вом. Зокрема, Законом України «Про вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей» (1999) встановлено, що культурні цінності, переміщені на тер. України внаслідок Другої світ, війни, є частковою компенсацією за заподіяні окупантами збитки (ст. 3).

Р. к. ц. донині залишається однією з найскладніших і невирішених проблем у міжнар. співтоваристві. Згідно з Декларацією держав антигітлерівської коаліції 1943, Париз. мирними договорами 1947, а також Протоколом до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей на випадок збройного конфлікту 1954 правовідносини при Р. к. ц. виникають не між закон, власником цього майна та особою, у володінні якої воно опинилося, а між д-вами, що регулюються нормами міжнар. публічного права. Оскільки при вирішенні питань Р. к. ц. виникає чимало колізій у міжнар. праві, що продовжує розвиватися, помітна роль належить також внутр. праву. Після прийняття Конвенції про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незакон, ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності, 1970 почала складатися заг. концепція Р. к. ц. країнам, що їх незаконно втратили. її акцент перенесено на двостор. переговори за-інтерес. сторін, а також на багатостор. співробітництво. Утв. Міжурядовий комітет зі сприяння поверненню культур, цінностей країнам їх походження або їх реституції у випадку не-закон. привласнення, до складу якого входила Україна.

14.II 1992 глави країн СНД підписали у м. Мінську (Білорусь) Угоду про повернення культурних та історичних цінностей д-вам їх походження. Однак парламент Рос. Федерації не ратифікував Угоду, і її реалізацію не розпочато. Україна уклала кілька міжнар.-прав. угод щодо взаєм. збереження і повернення культур, цінностей, втрачених і незаконно переміщених під час Другої світ, війни (з Польщею, Угорщиною, Німеччиною), веде переговори з ін. країнами. Внаслідок цього Україна одержала втрачені археол. експонати з Херсон, краєзн. музею, частину фресок Михайлівського Золотоверхого собору 11 ст. в Києві та, в свою чергу, передала Німеччині «Архів Баха» тощо. Реституц. проблема зафіксована і в ст. 54 Конституції України. Д-ва вживає заходів для повернення в Україну культур, цінностей народу, що знаходяться за її межами.

Літ.: Kowalski W. Restytucia dziel sztuki. Katowice, 1993; Fiedler W. Kulturgiiter als Kriegsbeute? Rechtliche Probleme der Riickfuhrung deutscher Kulturgiiter ans RuBland. Heidelberg, 1995; Україна в міжнар.-прав. відносинах, кн. 2. Прав, охорона культур, цінностей. К., 1997.

В. І. Акуленко.

 

Схожі за змістом слова та фрази