Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Ж-жир arrow ЖИРОВИЙ ОБМІН
   

ЖИРОВИЙ ОБМІН

-сукупність процесів перетворення і біосинтезу нейтральних жирів (триг-ліцеридів) в організмі тварин і людини. Складається з таких основних етапів: розщеплення жирів, що надходять з їжею, і всмоктування їх в шлунково-кишковому тракті; проміжний обмін жирів, а також продуктів їх розпаду в організмі; виділення жирів з організму. Основна частина харчових жирів розщеплюється у верхніх відділах кишечника за участю ліпаз підшлункової залози; процесу сприяють жовчні кислоти - вони заздалегідь емульгують жири. Продукти розщеплення (жирні кислоти і моногліцериди), а також невеликі кількості дрібноемульгованих краплинок нерозщепленого жиру за участю жовчі всмоктуються слизовою оболонкою кишечника. Вони використовуються клітинами стінок кишечника для синтезу специфічних для організму жирів та ін. ліпідів (гол. чин. фосфатидів). Знову синтезовані, а також нерозщеплені жири їжі з стінки кишечника надходять у лімфу і кров, звідки переходять в тканини або частково руйнуються. В тканинах жири піддаються дальшому перетворенню - розщеплюються під дією тканинних ліпаз до жирних кислот і гліцерину та знову синтезуються, знаходячись таким чин. у стані постійного оновлення. Частина жирів використовується клітинами як пластичний матеріал (складова частина цитоплазми). Продукти розщеплення жирів у вигляді активної форми оцтової к-ти (ацетил-КоА) і гліцерину використовуються не тільки для ресинтезу жирів та ін. ліпідів, але й, включаючись в трикарбонових кислот цикл, можуть бути субстратом для синтезу вуглеводів, амінокислот та ін. речовин. Продукти розщеплення останніх в свою чергу можуть використовуватись для синтезу жирних к-т. Частина жирних к-т окислюється до кінцевих продуктів обміну СО2 і Н2О. Процес окислення супроводиться утворенням великої кількості біологічно корисної енергії, яка, трансформуючись в молекулах аденозинфосфорних кислот (гол. чин. аденозинтрифосфорної к-ти, АТФ), використовується організмом для процесів його життєдіяльності. Найзначнішу роль у біосинтезі жирів відіграють печінка, стінка кишечника і жирова тканина. Надлишок жиру відкладається в жирових депо організму (підшкірна жирова тканина, сальник та ін.). Склад і властивості запасного жиру значною мірою залежать від характеру жирів їжі, що враховують при відгодівлі с.-г. тварин з метою одержання певних сортів жиру. Виділення жирів і жирних к-т з організму відбувається гол. чин. з секретами сальних і потових залоз і незначною мірою з калом і сечею. Провідна роль в регуляції Ж. о. належить центр. нервовій системі, що впливає через гіпоталамус на периферичну нервову систему й залози внутр. секреції (гормони гіпофізу, надниркових і статевих залоз). Див. також Ожиріння, Ацетонові тіла. В рослинах жири утворюються з ацетил-КоА, нагромаджуються при дозріванні насіння (особливо олійних) і розщеплюються при їх проростанні, утворюючи низькомолекулярні жирні к-ти, вуглеводи та ряд ін. речовин, необхідних для живлення зародка.

Літ.: Гулый М. Ф. Биохимия жирового обмена. К., 1961: Липиды: структура, биосинтез, превращения и функции. М., 1977.

Н. О. Семенова.

 

Схожі за змістом слова та фрази