Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow конс-корон arrow КОНСТИТУЦІЯ УРСР 1937
   

КОНСТИТУЦІЯ УРСР 1937

- осн. закон Української Радянської Соціалістичної Республіки, затв. 14-м надзвичайним Всеукр. з'їздом рад 30.1 1937. Базується на Конституції СРСР 1936. Складається з преамбули і 13 розділів. У першому розділі К. УРСР 1937 республіка проголошувалася соц. д-вою робітників і селян, закріплювалася політ, (ради депутатів трудящих) і екон. (соц. система г-ва і соц. власність) основи УРСР. На конст. рівні фіксувалася перемога диктатури пролетаріату, торжество гасла «Вся влада радам!», панування принципів «Хто не працює, той не їсть» та «Від кожного—за здібностями, кожному — за працею». Загально-нар. власність (земля, надра, води, ліси, заводи, фабрики тощо) поєднувалася з громадською соц. власністю колгоспів і кооп. організацій, правами на особисте користування невеликою присадиб. ділянкою землі, особисту власність на підсобне г-во, жилий будинок, продуктивну дом. худобу, птицю, дрібний сільськогосп. реманент, предмети особистого користування, хатнього г-ва і вжитку, а також на успадкування особистої власності. Земля закріплювалася за власником у безоплатне і довічне користування. Соц. система г-ва, яка визначалася і спрямовувалася держ. планом, допускала існування дрібного приват, г-ва одноосіб. селян і кустарів, яке грунтувалося на особистій праці й виключало експлуатацію людини людиною. Другий розділ Конституції декларував добровільне об'єднання УРСР з ін. рад. республіками в СРСР, респ. суверенітет, недоторканність кордонів і право виходу із Союзу. Встановлювався принцип подвійного громадянства, адм. поділ України на 7 областей (Вінницьку, Дніпропетровську, Донецьку, Київську, Одеську, Харківську і Чернігівську) та Молдавську АРСР. Декларації про суверенні права республіки різко обмежувались як обов'язковістю законів СРСР на тер. УРСР, так і викладеними у ст. 19 повноваженнями найвищих органів влади і органів держ. управління УРСР в особі ВР УРСР, її Президії, РНК і комісаріатів УРСР, порядок створення, функціонування і компетенція яких формулювались у наст, розділах. Єдиний законод. і найвищий орган держ. влади в Україні — ВР УРСР — обирався на 4 роки за нормою: 1 депутат від 100 тис. нас. Чергові сесії ВР скликалися двічі на рік, позачергові — за рішенням Президії чи на вимогу не менше третини депутатів. Закони ухвалювалися простою більшістю і оприлюднювалися за підписом голови та секретаря Президії. Остання обиралась у складі голови, двох заступників, секретаря і 15 членів та була підзвітною ВР. Депутати вважалися недоторканними. На їх запит члени уряду були зобов'язані відповідати у 3-денний строк.

Рада народних комісарів (РНК) як уряд УРСР і найвищий викон. та розпорядчий орган держ. влади республіки утворювалася ВР, була відповідальна перед нею і підзвітною їй та Президії ВР. Компетенція РНК визначалась у ст. 43 і обмежувалась не лише ст. 14 Конституції СРСР 1936 та законами УРСР, а й законами СРСР та постановами і розпорядженнями союзної РНК. Склад РНК УРСР поділявся на союзно-республіканські (харчової, легкої, лісової пром-сті, зем. справ, зернових і тваринницьких радгоспів, фінансів, внутр. торгівлі, внутр. справ, юстиції та охорони здоров'я) і республіканські (освіти, місцевої пром-сті, комунал. г-ва, соціального забезпечення) комісаріати. До уряду УРСР, окрім голови, його заступників і нар. комісарів, входили голова Держплану УРСР, нач. управління у справах мистецтв та уповноважені загальносоюз. наркоматів і К-ту заготівель СРСР.

Окр. розділи Осн. Закону визначали найвищі органи держ. влади і органи держ. управління Молд. АРСР. ВР Молд. АРСР, її президія та рад-нарком будувалися, функціонували і наділялися повноваженнями аналогічних центр, органів України, але в межах компетенції автономії. Органами держ. влади в областях, округах, районах, містах, селищах, станицях і селах України стали відповідні ради депутатів трудящих, які обиралися населенням зазнач, територій на 2 роки. Викон. та розпорядчими органами місц. рад вважалися виконкоми. Безпосередні управлін. функції на місцях здійснювали управління чи відділи виконкомів — земельні, фінансові, внутр. торгівлі, місц. пром-сті, нар. освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, комунального г-ва, шляховий та ін. Загальносоюзні наркомати і НКВС СРСР утворювали при обласних, а НКВС УРСР і при район, радах — власні управління; К-т заготівель СРСР призначав своїх уповноважених. Відділи та управління виконкомів перебували у підпорядкуванні відповідної ради виконкому, відділу вищестоящого виконкому, наркомату. К. УРСР 1937 закріпила осн. соціально-екон. права гр-н: на працю, відпочинок, матеріальне забезпечення за старістю, у разі хвороби чи втрати працездатності, на освіту, рівноправність жінки і чоловіка, рівноправність гр-н незалежно від їх національності і раси, держ. охорону інтересів матері й дитини та ін. Дем. свободи (слова, друку, зібрань, мітингів, походів, демонстрацій, совісті, об'єднання у громад, орг-ції) декларувалися, але фактично не забезпечувалися. Вперше на конст. рівні КП(б)У надавався статус «керівного ядра» всіх організацій трудящих, як громадських, так і державних. Конституція містила спец, розділ про виб. систему. Тут закріплювалися принципи загального, рівного і прямого виб. права при таєм. голосуванні.

Здійснення пра восуддя в УРСР покладалося на Найвищий Суд УРСР, найвищий суд Молд. АРСР, обласні, окружні нар. суди, а також на спец, суди СРСР. Усі суди, крім народних, обиралися відповідними радами на 5 років. Нар. суди обиралися по районах гр-нами на основі загального, прямого і рівного виб. права при таєм. голосуванні на 3 роки. Декларувалися незалежність суддів, підлеглість їх виключно закону, відкритість розгляду справ, право обвинуваченого на захист, на вживання рідної мови, участь нар. засідателів. Вищий нагляд за точним виконанням законів покладався на прокуратуру. Прокурор УРСР здійснював цей нагляд через систему органів прокуратури. Окружних, районних та міських прокурорів призначав на 5 років Прокурор УРСР з наступним затвердженням Прокурором СРСР. Вони здійснювали свої функції незалежно від будь-яких місц. органів, підпорядковуючись лише Прокуророві СРСР. Конституція 1937 втратила чинність з прийняття... Конституції УРСР 1978.

Літ.: Конституція (Осн. Закон) Укр. Рад. Соц. Республіки. К., 1937; Таранов А. П. Історія Конституції Укр. Рад. Соц. Республіки. К., 1957; Мироненко О. М. Механізм «п'ятирічки великого терору» на Україні. В кн.: Укр. державність: історія і суіасність. К., 1993; Історія д-ви і права України, ч. 2. К., 1996; Мироненко О. М. Історія Конституції України. К., 1997.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази