Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow муз-мус arrow МУЛЬТИПЛІКАЦІЙНЕ КІНО
   

МУЛЬТИПЛІКАЦІЙНЕ КІНО

мультиплікація (лат.— множення; збільшення) — вид кіномистецтва, що відображує дійсність за допомогою знятих на плівку малюнків (мальоване кіно, графічна мультиплікація) або фотографій об'ємних предметів (лялькове кіно, скульптурне кіно, об'ємна мультиплікація). Кожне зображення мальованих або об'ємних предметів відповідає певній фазі руху, внаслідок чого в процесі проекціювання послідовно розташованих численних зображень створюється ілюзія руху. Відомо багато спроб створення докінематографічної мультиплікації ("Оптичний театр" Е. Рено, 1892, в якому діяли "світлові пантоміми, що рухаються" тощо). М. к. в сучас. його вигляді було винайдено 1905— 12 (Іспанія. США, Франція). В Росії виникло 1911 (художник В. Старевич). Велике значення для розвитку М. к. особливо в другій пол. 20—30-х рр. мала творчість У. Діснея. Перші рад. мультфільми зроблено в Москві 1923—24 (художники О. Бушкін та О. Іванов під керівництвом Дз. Вертова). В 1936 було створено студію "Союзмультфільм"; серед її режисерів — І. Іванов-Вано, Л. Атаманов, М. Цехановський, М. Пащенко та ін. В 2-й пол. 50-х рр. значно розширився жанровий і стильовий діапазон М. к., з'явилися нові засоби худож. виразності. Найвідомішими представниками т. з. нової мультиплікації стали режисери Й. Попеску-Гопо (Румунія), Т. Динов (Болгарія), В. Міміца та ін. представники "загребської школи" (Югославія), І. Трнка, К. Земан (Чехословаччина). В СРСР виникли нові осередки мультиплікаційного виробн.; рад. М. к. стало багатонаціональним. Серед його майстрів — Ф. Хитрук, Б. Степанцев, Р. Качанов, В. Котьоночкін, Ю. Норштейн (РРФСР), Е. Туганов, X. Паре (Естонія), А. Бурове (Латвія), В. Бахтадзе, А. Хінтибідзе (Грузія), А. Хайдаров (Казахстан). Укр. рад. М. к. було започатковане В. Левандовським 1927 (перший фільм — "Казка про солом'яного бичка"). При центр. лабораторії ВУФКУ існував мультиплікаційний кабінет. В 1934 при Київ. кінофабриці засновано відділ худож. мультиплікації (фільми — "Тук-Тук і його приятель Жук" режисерів-художників С. Гуєцького, Є. Горбача та "Лісова угода" І. Лазарчука). В 1959 було створено Творче Об'єднання худож. мультиплікації на Київ. студії науково-популярних фільмів (перші фільми — "Пригоди Перця", реж. І. Гурвич та І. Лазарчук; "Веснянка", реж. Н. Василенко, обидва — 1961). Серед майстрів укр. М. к.— І. Лазарчук, ("Життя навпіл" та ін.), І. Гурвич ("Як жінки чоловіків продавали" та ін.), Н. Василенко ("Маруся Богуславка" та ін.), А. Грачова ("Ведмедик і той, що в лісі живе" та ін.), В. Дахно ("Як козаки куліш варили" та ін.), Є. Сивокінь ("Людина і слово"), Д. Черкаський ("Чарівник Ох", "Пригоди капітана Врунгеля" — перший укр. багатосерійний телевізійний мультфільм, та ін.). Серед художників М. к.— Г. Уманський, Е. Кирич, Р. Сахалтуєв, М. Чурилов. Укр. мультиплікатори працюють у різних жанрах, використовують багаті традиції укр. нар. декор. мистецтва, фольклору, класичної л-ри. Багато укр. мультфільмів нагороджено на всесоюз. та міжнарод. кінофестивалях.

Літ.: Мультипликационный фильм. М., 1936; Гинзбург С. Рисованный и кукольный фильм. М., 1957; Крижанівський Б. М. Мальоване кіно України. К., 1968; Асенин С. Волшебники экрана. М., 1974; Художники советского мультфильма. Альбом. М., 1978; Мультипанорама. Збірник. К., 1979; Крижанівський Б. Мистецтво мультиплікації. К., 1981.

Б. М. Крижанівський.

Мультиплікаційне кіно - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази