Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow корот-кюч arrow КОЧУБЕЙ
   

КОЧУБЕЙ

Василь Леонтійович [1640-14(25).VII 1708, с. Борщагівка, тепер Погребищенського р-ну Вінн. обл.] — укр. держ. і політ, діяч. Розпочав військ, службу в козац. війську гетьмана П. Д. Дорошенка, був ст. канцеляристом (реєнтом) Генеральної військової канцелярії і ген. писарем за гетьмана І. Самойловича. 1687 К. брав активну участь у старшин, змові проти І. Самойловича та обранні гетьманом І. С Мазепи, за що був нагороджений великими маєтностями (в т. ч. с. Диканькою на Полтавщині). 1687— 99 — ген. писар, з 1700 — ген. суддя. К. — учасник багатьох військ, походів укр. козац. війська. У 1706—08 призначався наказним гетьманом. У 90-х рр. 17 ст. разом зі своїм ро

Кочубей В.Л. - leksika.com.ua

дичем полт. полковником І. Іскрою очолював старшин, угруповання, що виступало проти участі України-Гетьманщини в антитур. коаліції європ. держав і, всупереч тодішній позиції І. Мазепи, схилялося до союзу Росії й України з Кримським ханством. Цілком імовірно, що К. та його однодумці могли в цей час підтримувати таємні зв'язки з козацьким гетьманом Петром Іва-ненком (Петриком), котрий виступив проти рос. гніту в Україні. Політ, й особиста амбітність К. призвела до погіршення його стосунків з І. Мазепою, а з 1704, у зв'язку з романом гетьмана з дочкою К. Мотрею, їхні відносини набули ще й характеру гострого сімейного конфлікту. Восени 1707 і на поч. 1708 К. через довірених осіб передав рос. боярину І. О. Мусіну-Пушкіну, царевичу Олексію Петровичу, а також охтирському полковникові Ф. Осипову доноси, в яких йшлося про те, що І. Мазепа хоче зрадити рос. царя і веде таємні переговори з прихильником Швеції польс. королем С. Лещинським, готує замах на Петра І і підбурює проти Росії запоріз. козаків. Дізнавшись, що цим звинуваченням не повірили ні цар, ні його міністри, і побоюючись переслідувань з боку гетьмана, К. разом зі своїм однодумцем полковником І. Іскрою у квітні 1708 прибув до м. Вітебська (Білорусь), де знаходилася штаб-квартира Петра І, і передав цареві письм. донос з 33 пунктів. Повторивши всі попередні звинувачення на адресу І. Мазепи, К. додав вже й про прямі наміри укр. гетьмана з'єднатися з арміями С. Лещинського й швед, короля Карла XII. Під час слідства К. під тортурами зрікся своїх звинувачень проти І. Мазепи і був засуджений разом з І. Іскрою до страти, яка після затвердження вироку царем Петром І відбулася в с. Борщагівці на Білоцерківщині (тепер Погребищенського р-ну Вінн. обл.) у липні 1708 в присутності І. Мазепи, великої кількості козац. війська і місц. люду. Після переходу частини козац. війська на чолі з І. Мазепою на бік Карла XII тіла К. та І. Іскри були пе-репоховані на тер. Києво-Печерської лаври.

Літ.: Дорошенко Д. Нарис історії України, т. 2. К., 1992; Соловьев С. М. Сочинения, кн. 8. История России с древнейших времен, т. 15-16. М., 1991; Бантыш-Каменский Д. Н. История Малой России. К., 1993.

О. I. Путро.

 

Схожі за змістом слова та фрази