Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow З-зас arrow ЗАКОНИ УНР ТА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ПРО СПЕКУЛЯЦІЮ
   

ЗАКОНИ УНР ТА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ПРО СПЕКУЛЯЦІЮ

- нормат. акти, що діяли в Україні часів Гетьманської держави 1918 та Директорії УНР. Одним з таких актів став ухвалений 24.VIІ 1918 Радою Міністрів тимчас. закон про карну відповідальність за перевищення гранич. цін і спекуляцію.

Винні у продажу продовольства або ін. товарів і матеріалів першої необхідності за цінами, що перевищують встановлені д-вою, як і в спробі такого продажу каралися позбавленням особливих прав і переваг та ув'язненням на строк від 1 року і 4 міс. до 2 років або виконанням упродовж такого ж строку примус, робіт і, крім того, грош. виплатою від 100 до 25 000 крб., але в будь-якому разі не менш як подвійної суми перевищення гранич. ціни. Такому ж покаранню підлягали і співучасники злочину та підбурювачі до нього, а також ті, хто пропонував або приймав послуги при його скоєнні. Торг, і пром. спекуляцією вважалася купівля з метою перепродажу вказаних вище предметів за цінами, які перевищують граничні, посередництво у будь-якій формі при здійсненні такої купівлі, переховування товарів, належних до продажу, зменшення останнього або відмова від продажу, скорочення в-ва цих товарів, умисне їх знищення або псування, складання і навіть пропозиції до складання умов з метою підвищення цін, співучасть у зазначених вчинках. Спекуляція каралася так само позбавленням особливих прав і переваг, ув'язненням на строк від 1 року і 4 міс. до 2 років або виконанням протягом такого ж строку примус, робіт, але розмір грош. виплати у цьому випадку підвищувався до 100 000 крб. Винні у торгівлі без належного дозволу та в спробі такої торгівлі підлягали ув'язненню на строк до 8 міс. і штрафу від 1 000 до 100 000 крб. Така ж кара накладалася на промисловців і торговців, які збували товари особам, що не мали відповідних свідоцтв на їх продаж. При повторенні зазначених порушень сума штрафу підвищувалася до 200 000 крб. із забороною на 3 роки займатися торгівлею. Вирок публікувався (коштом засудженого) у кількох газетах, майно засудженого конфісковувалося. Ті, хто порушував заборону на торгівлю, підлягали ув'язненню на строк від 1 до 3 років. Посадові особи, винні у хабарництві або здирстві при скоєнні спекуляцій, каралися суворіше та ще й сплачували штраф у розмірі подвійної вартості хабаря або дарунка. Всі справи про перевищення гранич. цін та спекуляцію виокремлювалися з мирових судів і належали до компетенції окружних судів, де мали розглядатися незалежно від виду покарання без участі присяжних засідателів і без застосування крим.-процес, норм. Вироки вважались остаточними, оскарженню не підлягали.

У зв'язку з величезною кількістю крим. справ, що виникли після прийняття тимчас. закону про карну відповідальність за перевищення гранич. цін і за спекуляцію, уряд асигнував додаткові кошти на видатки по утворенню нових посад слідчих спеціально для ведення таких справ. У результаті, починаючи з 15.VІІІ 1918, досуд. слідство в цих справах проводили спеціально призначені 40 тимчасових суд. слідчих, які розподілялися між різними суд. округами і переміщалися наказом міністра юстиції з однієї округи в іншу в міру потреби.

Наприкінці серпня 1918 уряд спец, постановою ще раз наголосив, що спроба спекуляції та співучасть у ній караються на рівних підставах із самою спекуляцією, а у вересні РМ внесла ще два істотні доповнення до закону від 24.VІІ 1918: 1) засудженим за спекуляцію заборонялося протягом року проживання у Києві, Одесі, Миколаєві, всіх губ. центрах, а також у Бердичеві, Бердянську, Вінниці, Кременчуці, Єлизаветграді, Маріуполі, Мелітополі, Ніжині та Рівному; 2) єдиним запобіж. заходом під час слідства по таких справах визнавалося ув'язнення. Після вступу до Києва військ Директорії всі справи про спекуляцію передавалися у відання надзвичайних військово-польових судів. Спекуляція з обтяжуючими обставинами каралась розстрілом.

Лише 26.1 1919 Директорія ухвалила власний закон про спекуляцію і скасувала гетьм. акти. Злочинами тепер вважалися будь-які операції з товарами, сировиною, помешканнями, грош. знаками, цін. паперами, док-тами, що спрямовувались на підвищення цін з метою надмірної наживи. У разі, якщо така нажива не перевищувала 3 000 крб., винного карали штрафом (від 3 000 до 10 000 крб.) та ув'язненням (від 6 міс. до 1 року 6 міс). Коли ж нажива перевищувала цю суму, штраф сплачувався у розмірі від 10 000 до 100 000 крб., а перебування у в'язниці збільшувалося на строк від 1 року 4 міс. до 2 років. При повторенні злочину було передбачено позбавлення волі на строк від 4 до 6 років. Якщо ж спекуляція визнавалася промислом, то винний сплачував штраф від 20 000 до 200 000 крб. і засилався на каторгу (8—10 років). Усі ці санкції стосувались осіб, які мали право займатися торгівлею; без відповідного свідоцтва покарання збільшувалось удвічі. Винний у складенні угоди про продаж або постачання предметів і матеріалів або в переуступленні права за такою угодою, якщо при визначенні ціни він мав на меті не дійсну передачу або приймання проданого чи належного до передачі товару, а тільки одержання різниці в ціні, або винний у тому, що, отримавши від держ. установ чи громад, орг-цій товари для продажу споживачам за цінами, встановленими держ. відомствами і оголошеними до заг. відома, продавав їх за цінами, що перевищували встановлені, карався штрафом від 10 000 до 100 000 крб. та ув'язненням на строк від 1 року 4 міс. до 2 років, а в разі повторення злочину розмір штрафу і строк позбавлення волі збільшувались удвічі—втричі.

У всіх зазначених вище випадках товари або матеріали, що виявились об'єктом злочинної дії, конфісковувалися на користь держ. скарбниці, вирок оголошувався у кількох газетах коштом засудженого; суд міг ще й винести постанову про заборону винному займатися торгівлею на строк до 3 років. Міністр внутр. справ отримував право додати до суд. вироку заборону засудженому перебувати в окр. місцевостях України. Справи про спекуляцію з наживою до З 000 крб. розглядалися мировими судами, всі інші — заг. судовими установами поза чергою, слідство проводилось у терміновому порядку, строки розслідування зменшувались удвічі. Зміст злочину, визначений судом і присяжними засідателями, касаційній перевірці не підлягав. Функції кол. поліційного дізнання могли виконуватися комісією по боротьбі зі спекуляцією при м-ві внутр. справ. Вона ж могла виступати у ролі цив. позивача. Викривачам спекулянтів виплачувалася винагорода у розмірі 1 % штрафу та суми конфіскованого.

Літ.: Скоропадський П. Спогади. Кін. 1917 — груд. 1918. К. — Філадельфія, 1995; Мироненко О. М. Крим, судочинство в Укр. Д-ві.

В кн.: Укр. державотворення: невитребуваний потенціал. К., 1997.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази