Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow І arrow ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ
   

ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ

(від лат. institutum — устрій, установа) — процес визначення і оформлення орг., правових та ін. структур для задоволення сусп. потреб. Феномен І. досліджували С. Ліпсет, Дж. Е. Ландберг, Р. Бенедикс, П. Блау, Б. Мур, М. Дюверже, Р. Міллс та ін. Амер. політолог А. Бентлі у кн. «Процес правління» (1908) одним з перших показав значення інституціонального підходу для формування орг. і правових структур та прийняття рішень у контексті здійснення держ. влади.

І. є засобом формування держ.-п равових інститутів. Останні є символами порядку та організованості у суспільстві і д-ві. Процес І. складається з таких етапів: виникнення потреб, задоволення яких вимагає виконання спільних дій; формування заг. цілей, сусп. норм, зокрема правових, для забезпечення взаємодії вщповщних суб'єктів; встановлення системи санкцій для забезпечення реалізації норм і правил поведінки. Гол. держ.-правовими інститутами традиційно є: парламент, президент, уряд, суди, політ, партії, інститути тер. представництва і місц. самоврядування. Підвалина І. — нормативність, яка є обов'язковим компонентом будь-якого інституту. Інститути забезпечують визначеність у діяльності д-ви, надають сталості відповідним сусп. зв'язкам. Тому вони розглядаються як різновид соціальних зв'язків, що забезпечують цілісність у сфері сусп. і держ. діяльності. Поряд з цим І. властиві і негат. моменти. Інституц. форми нерідко є консервативними і можуть бути перешкодою для розвитку інновац. процесів. Сусп-во дістає від минулого усталені інституц. форми і зазнає їх впливу, який не завжди враховує нові вимоги. Перехід до нової якості потребує подолання цього впливу. Негативним є також певне знеосіблення, деіндивідуалізація, формалізація зв'язків, що встановлюється внаслідок стандартизації сусп. життя. На думку Е. Дюркгей-ма, призначення інститутів полягає у налагодженні відповідності між інституц. формами та новими потребами, що виникають у сусп-ві. Інституц. норми пов'язані із системою звичаїв і моральних норм, вони повинні слугувати регуляції процесів задоволення постійно виникаючих і найбільш значущих потреб сусп-ва, досягненню справедливості і рівності всіх його суб'єктів. Демократія сприяє формуванню інституц. режиму у вигляді політ, і правових установ, що забезпечують гр-нам належну організовану участь в управлінні і контроль над владою.

В. Г. Воронкова.