Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow комер-коно arrow КОМІТЕТ МІНІСТРІВ
   

КОМІТЕТ МІНІСТРІВ

- вищий дорадчо-адм. орган у Рос. імперії у 19 — на поч. 20 ст. Виник одночасно із запровадженням міністерської системи управління у 1802 з метою координації діяльності окр. міністерств. Спочатку виконував допоміжну функцію, вирішуючи «звичайні» справи («найважливіші» належали до компетенції ради при імператорі). Складався з міністрів, головноуправляючих, держ. казначея. 31 .ІІІ( 12.IV) 1810 до К-ту були включені голови департаментів Державної ради, введено посаду голови К. м., на яку призначалися переважно урядовці з-поміж керівників міністерств. За указом від 20.ІІІ.(1.IV) 1812 Комітет набув значення повноважного органу управління. Під час Вітчизняної війни 1812 мав надзв. повноваження. Окр. члени К. м. призначалися імператором, на засідання К-ту запрошувався обер-прокурор Синоду. К. м. розглядав справи, що виходили за межі компетенції окр. міністерств, не підпадали під дію чинного зак-ва, стосувалися питань нагляду за адм. органами або кадрових питань. Нормат. акти К. м. приймалися у формі положень, котрі набували чинності лише після затвердження їх монархом. З 1872 К. м. — вища цензурна інстанція країни.

Значення К. м. особливо зросло у 80-х рр. 19 ст. Певні категорії підвідомчих справ вирішувалися ним остаточно, зокрема подання міністрів про відхилення клопотань земс. зібрань, подання м-ва внутр. справ про знищення книг, визнаних особливо шкідливими. Порядок розгляду справ визначався головою К-ту за ступенем важливості.

Функції адм. нагляду К. м. були обмеженими: зокрема, розглядалися звіти губернаторів та зауваження імператора на них, виносилися догани губернаторам та губ. правлінням (за поданням міністрів та визначенням Сенату). У 2-й пол. 19 ст. К. м. розглядав справи щодо залізниць та акц. компаній. При цьому він не мав власних викон. органів, діловодство вела канцелярія на чолі з керуючим справами К. м. Указом від 23.ІХ(6.Х) 1906 К. м. було скасовано, його адм. справи розподілено між Радою міністрів та реформованою Держ. радою.

Літ.: Журналы К-та министров 1802—1826 гг., т. 1—2. СПб., 1888—91; Истор. обзор деятельности К-та министров, т. 4. СПб., 1902; Нольде Б. Э. Очерки рус. гос. права. СПб., 1911; Ерошкин Н. П. Истории гос. учереждений дорев. России. М., 1983.

О. Н. Ярмиш, О. М. Головко.

 

Схожі за змістом слова та фрази