Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow З-зас arrow ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВОВИХ НОРМ
   

ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВОВИХ НОРМ

- здійснювана компетентними держ. органами, уповноваженими на це громад, об'єднаннями або їх посад, особами орг.-правова діяльність, результатом якої є встановлення піднормативних, формально обов'язкових індивід, правил поведінки персоніфікованих суб'єктів. Соціальна сутність правозастосувальної діяльності — підтвердження, встановлення (або зміна чи скасування) зв'язків (взаємин, відносин) між тими суб'єктами права, які мають реалізувати юрид. норму. У передбачених зак-вом випадках 3. п. н. є необхідною opr. передумовою реалізації правових норм, тобто створення певних сусп. відносин. 3. п. н. — це діяльність лише держ. органів та уповноважених на це д-вою органів громад, об'єднань. Вона набуває юридично значущого характеру насамперед тому, що відносини, які виникають, змінюються або припиняються у результаті такої діяльності, мають форму взаємних юрид. прав та обов'язків конкр. суб'єктів. Такі відносини, зв'язки встановлюються прийняттям (на підставі правових норм і відповідно до конкр. життєвих ситуацій) індивідуальних формально обов'язкових рішень (приписів) щодо персоніфікованих суб'єктів. Прийняття таких рішень — визначальний елемент, серцевина змісту правозастосувальної діяльності. 3. п. н. є юридично значущою діяльністю ще й тому, що відбувається тільки на підставі юрид. норм і в порядку, передбаченому юрид. нормами. Це своєрідний процес (процедура), який регламентується спец, процедурно-процес. нормами і підпорядковується певним заг. вимогам (законність, обгрунтованість, доцільність), які забезпечують правомірність, справедливість та ефективність правозастосувальної діяльності. Юридичні результати 3. п. н., тобто відповідні (владні) рішення, фіксуються і реалізуються у встановленій законодавством формі — актах застосування права (правозастосувальних актах).

Осн. стадіями 3. п. н. є: встановлення юридично значущих фактів і пошук правової норми, яку належить застосувати до них; перевірка достовірності й правильності тексту, визначення меж дії та юрид. сили правової норми; з'я сування змісту (тлумачення) правової норми; прийняття рішення у справі; оформлення рішення в акті 3. п. н.

Літ.: Алексеев С. С. Общая теория права, т. 2. М., 1982; Рабінович П. М. Основи заг. теорії права та д-ви. К.,1995; Теорія д-ви і права. К., 1997.

П. М. Рабінович.

 

Схожі за змістом слова та фрази