Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow комер-коно arrow КОНКУБІНАТ
   

КОНКУБІНАТ

(лат. — співжиття, від con... — префікс, що означає спільність, сумісність, і — лежати) — позашлюб. статевий зв'язок без мети створити сім'ю. Був реакцією римського сусп-ва, в т. ч. його вищих верств, на введення імператором Августом суворих законів про шлюб. Розрахований на задоволення статевих потреб, К. не породжував правових наслідків. Жінка (конкубіна) не набувала соціального стану свого партнера, який міг перебувати водночас у К. і в закон, шлюбі. К. заміжньої жінки вважався порушенням подруж. вірності. За часів принципату правове поняття К. було поширено на всі випадки неможливості подруж. життя, передусім через соціальну нерівність. Однак лише християнські імператори надають К. характеру правового інституту. К. визначається як факт, шлюб, проте неповноцінний, другосортний і суворо моногамний. К. був неможливим: до досягнення шлюб, віку; з близьким родичем або одночасно із закон, шлюбом. Детальніше регламентувався правовий стан дітей, народжених у К. Часто К. виникав за неможливості взяти закон, шлюб. На Сході Римської імперії (у Візантії) уже за правління Юстиніана 1 будь-яке пост, співжиття з порядною жінкою вважалося шлюбом, якщо сторони мали на меті утворити сім'ю. К. було скасовано тут імператором Львом VI Мудрим (886—912), на Заході Римської Імперії — у 12 ст.

О. А. Підопригора.