Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow аку-асо arrow АРКТИКА
   

АРКТИКА

(від грец. - північний) — регіон земної кулі з умовним центром — Північним полюсом. До нього входять води Пн. Льодовитого ок. і його морів, ділянки суші Європи, Азії та Америки. В геогр. і юрид. науці досі не існує загальноприйнятого визначення А. Дискусійним залишається питання про пд. кордон А., хоча переважає точка зору, що ним є пн. полярне коло (66*33').

Арктика - leksika.com.ua

Правовий статус А. формувався протягом тривалого часу. Цей процес продовжується. Тепер правовий статус А. базується на нормах міжнар. права і нац. законодавства аркт. держав (Данії, Ісландії, Канади, Норвегії, Росії, США, Фінляндії, Швеції). На відміну від Антарктики, не існує міжнар.-правового акта, який би визначав правовий статус аркт. регіону в цілому. Канада і Росія, що володіють найб. аркт. територіями, дотримуються секторальної системи захисту своїх інтересів у цьому регіоні. її ініціатором виступив 1907 канад. сенатор П. Пуар'є. 1925 Канада закріпила цю ініціативу законом, за яким її суверенітет поширився на землі та острови, розташовані у межах сектора, вершиною якого є Пн. полюс, а сторонами — меридіани 60° і 14Г. В акті не йшлося про претензії Канади на мор. простори у межах названого сектора. Однак деякі канад. політики та юристи почали тлумачити положення даного закону розширювально, тобто поширювати їх на мор. територію, що викликало протидію США та ін. держав. На захист своїх інтересів Канада 1970 прийняла закон про запобігання забрудненню аркт. вод. Дія закону поширюється на мор. води завширшки 100 миль у межах канад. сектора А. Прийняття закону не усунуло розбіжностей між Канадою і США щодо статусу канад. аркт. вод.

Президія ЦВК СРСР 15.IV 1926 прийняла постанову, згідно з якою територією Рад. Союзу оголошувалися як уже відкриті, так і ті, що І можуть бути відкритими згодом, землі та острови, розташовані у Пн. Льодовитому ок. до Пн. полюса в межах між меридіанами 32°04'35" с. д. і 168°49'30" з. д. Виняток і становили о-ви норв. архіпелагу Свальбард (Шпіцберген), розташовані між 32° і 35° с. д. Ці кордони утворили аркт. сектор у складі земель і І островів, включаючи тер. води. США не визнають секторальної системи поділу А Цієї ж точки зору дотримуються фактично Норвегія і Данія. Вони вважають, що за межами тер. вод у А. має діяти принцип свободи відкритого моря.

Певний компроміс між цими двома підходами містить ст. 234 Конвенції ООН по морському праву 1982, яка надає прибереж, д-вам право приймати закони і правила про запобігання забрудненню мор. середовища та його збереження у покритих льодами районах завширшки не більш як 200 миль. Останнім часом дедалі ширшої підтримки набуває погляд на А. як на особливий регіон, що потребує заг. міжнар.-правового захисту. Це знайшло, зокрема, свій вияв у прийнятті Конвенції щодо збереження білих ведмедів 1973. В 1990 ств. неурядову організацію -Міжнародний арктичний науковий комітет, метою якого є об'єднання зусиль світ, громадськості у вирішенні комплексу наукових проблем регіону. 1996 ств. представницьку регіон, міжнар. організацію — Арктичну раду, учасниками якої можуть стати й неаркт. д-ви.

Літ.: Лахтин В. Л. Права на сев. полярные пространства. М., 1928; Ованесов М., Сорокин Р. Междунар.-пра-вовой режим аркт. пространств. «Мор. сборник», 1973, № 6; Timtchenko L. Quo Vadis Arcticum? The International Law Regime of the Arctic and Trends in its Development. Kharkiv, 1996. Л. Д. Тимченко.

 

Схожі за змістом слова та фрази