Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow монол-морс arrow МОРДОВСЬКА АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА
   

МОРДОВСЬКА АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА

Мордовія — в складі РРФСР. Утворена 20.ХІІ 1934. Розташована в Європ. частині СРСР, у Поволжі. Поділяється на 21 район, має 7 міст та 17 с-щ міськ. типу.

Природа. За характером рельєфу М. поділяється на дві частини: східну, зайняту Приволзькою височиною (вис. до 337 м), та західну, що лежить у межах рівнинної Оксько-Донської низовини. Корисні копалини: буд. сировина (мертель, крейда та ін.) і торф. Клімат помірно континентальний. Пересічна т-ра січня —12°, липня + 19,8°. Опадів 450—525 мм на рік, бувають посухи. Найбільші річки: Мокша та Сура (бас. Волги). Багато невеликих озер, найбільші — Інерка та Інорка. Грунти в пн.-зх. частині переважно підзолисті, в центр. та сх.— вилуговані чорноземи та сірі лісові. М. розташована в межах лісостепової зони. Під лісом — 26,7% території (сосна, дуб, липа, береза, осика, ялина). На тер. М.— Мордов. держ. заповідник ім. П. Г. Смідовича.

С. П. Євдокимов.

Населення. Корінне населення — мордва. Живуть також росіяни, татари, українці та ін. Пересічна густота нас.— 37,5 на 1 км2 (1980). Міське населення становить 47% (1979, перепис). Найбільше місто — Саранськ.

Історія. Археол. знахідки свідчать про заселення тер. Мордов. АРСР з епохи неоліту. Перша писемна згадка про племена з заг. етнічною назвою мордва датується 6 ст. н. е. Монголо-тат. іго (13—15 ст.) загальмувало екон. і політ. розвиток краю. В 13 ст. тер. М. входила до складу Рязан. і Нижегородського князівств. Разом з рос. народом мордва брала участь у боротьбі проти монголо-татар, у т. ч. в Куликовській битві 1380. В 1552, після падіння Казанського ханства, М. добровільно увійшла до складу Рос. д-ви. Це сприяло розвиткові краю. Мордовський народ брав участь у народному ополченні 1611—12, у селянських війнах під проводом 1.I. Болотникова (1606—07), С. Т. Разіна (1667—71), О. І. Пугачєва (1773—75). В період Вітчизняної війни 1812 в ряді населених пунктів М. було організовано полки нар. ополчення. Після селянської реформи 1861 в М. посилилося класове розшарування селянства.

Розвивалася місц. пром-сть. У серед. 19 ст. у мордов. селах почали відкривати школи. У поширенні шкільної освіти в М. велику роль відіграв І. М. Ульянов — батько В. І. Леніна. На поч. 20 ст. у Саранську та ін. населених пунктах організовано революц. гуртки. Трудящі М. взяли активну участь у революції 1905—07. Після Лютн. революції 1917 в М. виникли Ради. В кін. 1917 у ряді міст М. створено більшовицькі орг-ції. Після перемоги Великого Жовтня в краї протягом листопада 1917 — березня 1918 було встановлено Рад. владу. В 1928 у складі Середньоволзького краю РРФСР утворено Мордов. округ, 10.І 1930 його перетворено на Мордов. а. о., 20.ХІІ 1934 — на Мордов. АРСР. У роки довоєн. п'ятирічок мордов. народ при підтримці рос. та ін. народів СРСР досяг значних успіхів у розвитку пром-сті, с. г., здійснив культур. революцію. Мордовський народ консолідувався в соціалістичну націю. Під час Великої Вітчизн. війни 1941— 45 в М. було розміщено підприємства, евакуйовані із зх. областей СРСР. Десятки тисяч жителів М. билися на фронтах війни, понад 75 тис. нагороджено орденами й медалями, 103 удостоєно звання Героя Рад. Союзу. В після-воєн. час М. досягла значних успіхів у розвиткові економіки й культури. Трудящі республіки в умовах розвинутого соціалістичного суспільства разом з усіма народами СРСР беруть активну участь у створенні матеріально-тех. бази комунізму. Республіку нагороджено орденом Леніна (І965), Дружби народів (1972), Жовтневої Революції (1980).

А. І. Брижинський, М. Ф. Жиганов.

Народне господарство. За роки соціалістичного буд-ва М. перетворилася на індустр.-агр. республіку з багатогалузевою пром-стю та розвинутим с. г. У 1979 виробн. пром. продукції зросло проти 1965 у 3,8 раза. Провідні галузі пром-сті — машинобудування та металообробка. Осн. продукція — електролампи (27% загальносоюзного виробн.), напівпровідникові прилади, екскаватори (бл. 21%), автосамоскиди та ін. Електроенергія надходить з теплових електростанцій (Алексєєвська, Ромодановська та ТЕЦ у Саранську). В 1979 вироблено 856 млн. кВт • год електроенергії. Розвивається чавуноливарне виробн., хім. пром-сть. Підприємства пром-сті буд. матеріалів випускають цемент, азбоцементні та залізобетонні вироби, стінові матеріали та ін. Дальшого розвитку набула лісопильна та деревообр. пром-сть (меблева). Харч. пром-сть представлена м'ясною, молочною, консервною, спиртовою, крохмале-патоковою, цукр. та іншими галузями, що переробляють в основному місц. сировину, легка — коноплеобробною, текстильною, швейною та ін. Гол. пром. центри: Саранськ, Рузаєвка, Ковилкіно. В с. г. провідне місце посідає мол.-м'ясне тваринництво, зернове г-во, вирощування картоплі. В 1978 в М. було 79 радгоспів та 274 колгоспи. Посівна площа всіх с.-г. культур становила 1224 тис. га. Вирощують зернові (пшеницю, ячмінь, жито), кормові культури, картоплю, соняшник, махорку, коноплі, цукр. буряки, овочі. Поголів'я (тис, 1980): великої рогатої худоби — 631,3, свиней — 313,6, овець і кіз — 458,0. Птахівництво, бджільництво та рибне г-во. В М.— 22 тваринницькі комплекси (1978). Заг. довжина з-ць — 543 км. Тер. М. з Зх. наСх. перетинає електрифікована з-ця Москва — Куйбишев. У сх. частині проходять залізничні магістралі Горький — Пенза, Красний Вузол — Казань. Довж. автошляхів — понад 8,6 тис. км. У Саранську — аеропорт. Територією М. проходить газопровід Саратов — Горький.

С. П. Євдокимов.

Культура. До Великої Жовтн. соціалістич. революції мордов. народ не мав своєї писемності, шкіл і л-ри рідною мовою. В 1917 письменних було 11,1% серед чоловіків і 1,5% серед жінок. Рад. Мордовія — республіка високорозвинутої соціалістичної культури. В 1978/79 навч. р. у республіці налічувалося 1041 загальноосв. школа (181,7 тис. учнів), 22 серед. спец. навч. заклади (18,8 тис. учнів), 38 серед. профес-тех. уч-щ (14,9 тис. учнів), два вищі навч. заклади — Мордовський університет імені М. П. Огарьова (з філіалом у м. Рузаєвці) і Мордов. пед. ін-т імені М. Є. Євсев'єва, а також філіал Моск. кооперативного ін-ту, усі — в Саранську; в усіх вузах — 21,7 тис. студентів. У М. працюють Всесоюзний н.-д. проектно-констр. технолог. ін-т джерел світла ім. О. М. Лодигіна, н.-д. проектно-констр. технолог. ін-т силової напівпровідникової техніки, н.-д. ін-т мови, л-ри, історії й економіки при Раді Міністрів Мордов. АРСР, Мордов. с.-г. дослідна станція, Мордов. заповідник ім. II. Г. Смідовича та ін. наук. установи й проектні орг-ції. В республіці — 600 масових б-к (7,4 млн. одиниць зберігання), 800 клубних закладів, 872 кіноустановки, З театри, філармонія, 12 музеїв, серед яких — Мордов. респ. музей образотворчих мистецтв, респ. краєзнавчий (має філіали у Рузаєвці та Темникові) — у Саранську, краєзнавчий музей у Краснослободську та ін. У 1977 в республіці видано 179 назв книг і брошур, у т. ч. мокша-мордовською, ерзя-мордовською мовами, тиражем 1542,6 тис. прим., 4 журнали річним тиражем 351 тис. прим., 38 газет разовим тиражем 271 тис. прим. Виходять респ. газети "Мокшень правда" ("Мокшанська правда"), "Ерзянь правда" ("Ерзянська правда"), "Советская Мордовия", "Молодой ленинец", літ. журнали "Сятко" ("Іскра") ерзя-мордовською мовою та "Мокша" мокша-мордовською. В Саранську працює Мордов. книжкове вид-во, Держ. комітет Мордов. АРСР по телебаченню й радіомовленню. Передачі мордов. телебачення і радіо ведуться трьома мовами — ерзя-мордовською, мокша-мордовською й російською. Телецентр — у м. Саранську.

До Великої Жовтн. соціалістичної революції розвивалася гол. чин. усна нар. творчість. Відомими оповідачами билин були Ю. Криво-шеєва, Т. Беззубова. Морд. писемна л-ра виникла лише після встановлення Рад. влади. Розрізняють дві форми літературної мови — ерзянську і мокшанську (див. Мордовські мови). Зачинателі морд. рад. л-ри — 3. Дорофєєв, Я. Григошин, Ф. Чесноков, Ф. Бездольний. Спочатку переважали малі поетич. форми, а в серед. 30-х pp. з'являються поеми, драми, повісті, романи (прозаїки О. Лук'янов, Т. Раптанов, Т. Кір-дяшкін; поети А. Куторкін, М. Безбородое, І. Кривошеєв, Н. Еркай; драматурги К. Петрова, П. Кирилов та ін.). У роки Великої Вітчизн. війни мордов. письменники виступали з патріотичними творами (О. Малькін, М. Бебан, І. Прончатов та ін.). У перше повоєнне десятиліття з'явилися твори С. Вечканова, І. Девіна, І. Антонова, І. Чигодайкіна, А. Щеглова та ін.; в 60—70-х pp.— К. Абрамова, О. Мартинова, Л. Макулова, А. Інчина, П. Прохорова, М. Сангіна, С. Ларіонова, Г. Меркушкіна, В. Радіна та ін. Сучас. мордов. л-ра представлена іменами молодих письменників: Р. Кінякіна, А. Тяпаєва, А. Ескіна, І. Калинкіна, П. Черняєва, А. Брижинського та ін. Між народами і л-рами Мордовії та України існує давня дружба. Україні присвятили свої твори О. Мартинов, І. Девін, М. Кавкайнін, С. Платонов, І. Осьмухін та ін. На мордов. мови перекладено твори Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Корнійчука, М. Рильського, П. Тичини, М. Бажана, В. Сосюри, П. Воронька та ін.; на укр. мову — Н. Еркая, О. Мартинова, Я. Пінясова, І. Чигодайкіна, І. Калинкіна та ін. Відділення Спілки письменників СРСР — з 1934. гармонь, балалайка, гітара, баян. З 30-х рр. 20 ст. розвивається профес. муз. культура. Серед мордов. композиторів: Л. Кирюков, Л. Воїнов, Г. Вдовін, Г. Сураєв-Корольов; виконавців: співаки — нар. арт. РРФСР Р. Безпалова, засл. арт. РРФСР М. Антонова, Д. Єремєєв, нар. арт. Мордов. АРСР В. Кіушкін, Є. Охотіна та ін.; диригент засл. діяч мист. РРФСР П. Ємець; виконавець нар. пісень засл. арт. РРФСР І. Яушев, На тер. М. знайдено залишки укріплених поселень епохи раннього заліза (Ош-Пандо в долині р. Су-ри), могильники 7—11 ст. (Шокшинський, поблизу с. Шокша; Кельгинський у с. Зарубкіно). Мордов. нар. житло подібне до російського, деталі житл. будинків (фронтони, наличники та ін.) оздоблено барельєфним або ажурним різьбленням з геом. і рослинним орнаментом. З 17 ст. будували міста, споруджували будинки й церкви за типом російських. В рад. час міста забудовують за ген. планами, проводять великі роботи з реконструкції старої частини Саранська й створюють нові райони, зводять житл., громад. та адм. будівлі (Будинок Рад, 1940, арх. І. Меєрзон; Будинок Спілок, 1957, арх. С. Левков; обидва — в Саранську).

На тер. М. знайдено кераміку доби бронзи. З часів раннього заліза збереглися бронзові нагрудні бляхи, підвіски тощо. Сучас. мистецтво М. розвинулося під впливом рос. художників (живописець Ф. Сичков). З поч. 20 ст. відомі твори скульптора С. Ерзі. Серед митців М.— живописці І. Абрамов, В. Березін, Д. Хримов, В. Ілюхін, Є. Ноздрін, В. Бєднов, П. Рябов, скульптор М. Нефедов. Розвиваються різні види декор.-ужиткового мистецтва (різьблення, вишивання тощо). В 1935 засн. Спілку художників Мордов. АРСР. Нар. пісні (землеробські, ліричні, епічні та ін.) багатоголосі, засн. на пентатоніці. Інструм. нар. музика включає виконання нар. пісень і танц. награшів. Муз. інструменти: тростинна сопілка (нуді, нюді, нудей), саморобна скрипка (карзе), пила; пізніше увійшли в ужиток балетмейстер засл. діяч мист. Мордов. АРСР Є. Осмоловський; танцюристи — засл. арт. Мордов. АРСР Т. Градусова, В. Кирюшкін, В. Учватов та ін. В республіці працюють Театр муз. комедії (з 1969; 1937—48 — Театр опери та балету), Ансамбль пісні і танцю "Умарина", муз. уч-ще ім. Л. Кирюкова, Будинок нар. творчості, при якому — нар. ансамбль пісні і танцю "Келу", мережа муз. шкіл. Об'єднання композиторів Мордов. АРСР (з 1955).

До великої Жовтн. соціалістич. революції профес. театру в М. не було. В перші роки Рад. влади виникають самодіяльні драм. гуртки. В 1930 в Саранську було створено Мордов. муз.-драм. студію, яку 1932 реорганізовано в Мордов. держ. драм. театр. З 1959 театр функціонував як музично-драматичний, 1969 реорганізований в драматичний. В репертуарі — п'єси рос, мордов. та укр. ("Платон Кречет" О. Корнійчука) рад. драматургів, класичні твори. В Саранську працює театр ляльок (з 1935). У 1947 створено відділення Всеросійського театр. т-ва.

М. М. Сусарєва (література).

Літ.: Природная и социально-экономическая характеристика районов Мордовской АССР. Саранск, 1978: Воронин И. Д.Достопримечательности Мордовии. Саранск, 1967: Очерки истории Мордовской АССР, т. 1 — 2. Саранск, 1955—61; История Мордовской АССР, т. 1. Саранск, 1979; Мордовия. Этапы большого пути (1917 — 1977 гг.). Саранск, 1978; История мордовской советской литературы, т. 1—3. Саранск, 1968 — 74; Кузнецова А. Г. Писатели Советской Мордовии. Биобиблиографический справочник. Саранск, 1970; Народные певцы и композиторы Мордовии. Саранск,1975Пашутина О. В. Искусство Мордовии. Биобиблиографический справочник. Саранск, 1973; Горина Г. С. Художники Мордовии. Библиографический справочник. Саранск, 1974.

Мордовська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaМордовська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaМордовська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.ua

Мордовська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaМордовська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaМордовська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaМордовська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.ua

Мордовська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaМордовська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази