Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тул-тяч arrow ТУНЕЛЬ
   

ТУНЕЛЬ

(англ. tunnel, букв.— труба) — горизонтальна або похила підземна споруда, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, прокладання водоводів, різних комунікацій тощо. За призначенням розрізняють тунелі транспортні (залізничні, автошляхові, для транспорту кількох видів, метрополітену), пішохідні (див. Перехід пішохідний), гідротехнічні тунелі, Т. комунальні (для міських мереж водопостачання, каналізації, тепло- і газопостачання) і спец. призначення (в складі підземних споруд ГЕС, гаражів, ін. об'єктів). Т. поділяють на гірські (в товщі гірських порід), підводні (під каналами, озерами, водотоками) й рівнинні, або міські (під забудованою міською територією). Глибина закладання, довжина, форма і розміри поперечного перерізу Т. залежать від топографічних, геологічних і кліматичних умов, призначення споруди. При незначній глибині закладання Т. будують у відкритому котловані, що його потім засипають, відновлюючи порушену територію. Т. глибокого закладання утворюють гірським способом — з вийманням породи через шахтні стовбури чи вхідні ділянки споруди, а також щитовим способом (див. Щит прохідницький). При споруджуванні Т. у слабких водонасичених грунтах застосовують спец. способи осушування або закріплювання ґрунтового масиву: зниження рівня підземних вод, штучне заморожування грунту, хім. закріплювання його тощо. Всередині тунелі кріплять тимчасовими або постійними конструкціями. Від проникнення поверхневих і підземних вод Т. захищають відповідним плануванням земної поверхні над ним, дренажем, гідроізоляцією, ущільненням навколишніх порід тощо, для відведення води в тунелях розміщують лотоки і труби. Т. відомі з глибокої давнини. У Вавілоні, Єгипті, Греції і Римі їх створювали спочатку при видобуванні корисних копалин, при зведенні гробниць і підземних хра мів, потім для водопостачання і трансп. цілей. Перший судноплавний Т. (бл. 0,16 км) споруджено (1679—81) у Франції, перший залізничний (1,19 км) — у Великобританії (1826—30). В Росії перший залізничний двоколійний Ковенський Т. (1,28 км) на Санкт-Петербурзько-Варшавській з-ці споруджено 1862. Широкого розвитку набуло тунелебудування в СРСР, зокрема в УРСР. Найбільші гідротех. Т.— Ялтинський водовід (довж. 7,216 км, введений у дію 1963) і тунель Арпа— Севан (48,3 км, 1981), автошляхові Т.— Сусамирський на автомоб. шляху Фрунзе — Ош (на вис. 3600 м, довж. 2,562 км, 1964) та Пушкінський на автомоб. шляху Тбілісі — Єреван (на вис. 2037 м, 1,79 км, 1971). Споруджуються (1983) залізничні Т.—Північно-Муйський (15,3 км, ВАМ), Байкальський (6,7 км), Меградзорський (8,3 км, Вірменія) та ін. На Україні найбільші гірські Т. збудовано у Карпатах і Криму, міські Т.— в Києві, Харкові й Одесі.

тунель - leksika.com.uaтунель - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази