Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow подор-полін arrow ПОЖЕЖА
   

ПОЖЕЖА

— неконтрольоване горіння, що розвивається у часі і просторі. Знищує матеріальні цінності і створює загрозу для життя людей. Спричинюється в основному необережним поводженням з вогнем, порушенням правил і норм експлуатації електр. приладів та виробничого устаткування, самозайманням матеріалів (речовин). Є П. зовнішні (відкриті), напр. степові, лісові, нафт. і газових фонтанів, і внутрішні (закриті), напр. на шахтах. В кожному просторі, охопленому пожежею, умовно розрізняють зони: активного горіння (осередок П.), теплового впливу й задимлення. В зоні активного горіння матеріали взаємодіють переважно з киснем атм. повітря, відбувається тління, спостерігається полум'я, виділяються тепло і дим. Спалимі конструкції і матеріали під впливом тепла нагріваються і займаються, а неспалимі деформуються. Найбільші т-ри в цій зоні характерні для зовнішньої П. і становлять в середньому 1000—1250° С (тверді матеріали), 1100—1300° С (рідини) і 1200—1350° С (горючі гази). Зону активного горіння оточує інша зона — теплового впливу, де т-ра нижча (прибл. на 60—80° С), та все ж небезпечна для навколишніх об'єктів і людей. Продукти згоряння (дим), які виділяються при П., утворюють зону задимлення. Чимало з них відзначаються підвищеною токсичністю, особливо при горінні полімерів. Для боротьби з П. використовують пожежну техніку. Див. також статті Пожежна охорона. Пожежний нагляд.

Літ.: Демидов П. Г., Шандыба В. А., Щеглов П. II. Горение и свойства горючих веществ. М., 1981.

В. В. Петренко.