Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Енциклопедичний словник-довідник з туризму arrow т arrow ТУРИСТСЬКЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
   

ТУРИСТСЬКЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

- галузь теорії та практики, пов'язана з пошуком оптимальних видів використання природних ресурсів з туристською метою. Туризм як галузь господарства займає особливе місце в групі галузей, що мають чітко виражену орієнтацію на використання природних ресурсів. Споживання туристських ресурсів відбувається в місцях їх локалізації і не супроводжується їхнім "вилученням"; туризм, як правило, є піонером у використанні природних ресурсів, першим залучає в господарський оборот природні комплекси, які раніше не використовувались: високі гори, екзотичні та унікальні ландшафти, печери, водоспади тощо. На відміну від інших галузей, туризм не супроводжується вилученням природних ресурсів та їхньою подальшою обробкою; він використовує природний комплекс (ландшафт) в цілому. Туризм як багатоцільовий вид природокористування задовольняє потреби різних соціально-демографічних груп населення; пред'являє різноманітні вимоги до природних комплексів. Туризм вдало поєднується з іншими видами природокористування - сільським господарством (аграрні парки), лісовим господарством (природні парки), рибальством (аквапарки), охороною природи (національні парки). Специфіка Т. п. (комплектність, повсюдність, доповнюваність тощо) розмиває межі стійких понять природокористування інших галузей господарства.

Природний комплекс - центр, підсистема функціональної моделі Т. п. (що передбачає взаємозв'язок природного комплексу, технічних систем - матеріальної бази й рекреаційної інфраструктури, обслуговуючого персоналу, туристів та органів управління). Стан природного комплексу вимірюється такими показниками, як площа, місткість, навантаження; характеризується специфічними властивостями - стійкістю, атрактивністю, надійністю. Як правило, при дослідженні питань Т. п. особливу увагу приділяють вивченню навантаження на природний комплекс з боку туристів та розробку граничних норм рекреаційних навантажень для різних видів ландшафтів.

Функціональна модель Т. п. дає можливість систематизувати зв'язки та відносини, що складаються між системами, і використовувати їх у практичній діяльності. Важливе значення при проектуванні туристських закладів та плануванні маршрутів має врахування чинників рівня й характеру технологічних впливів, параметрів антропогенних побутових навантажень на природний комплекс з боку місцевого населення.

Управління технологічним впливом на природний комплекс з боку матеріальної бази туризму та рекреаційної інфраструктури передбачає: розробку екологічно ефективних технологій будівництва туристських об'єктів, інженерних мереж і комунікацій в рекреаційних зонах; впровадження екологічних технологій експлуатації туристських закладів; правове й господарське регулювання механізму технологічного впливу на природні комплекси тощо.

Управління рекреаційними впливами на природний комплекс передбачає: вдосконалення програм відпочинку туристів і циклів рекреаційних занять в напрямі зростання їх екологічної ефективності, прискореного розвитк активних видів туризму, природничих екскурсій та подорожей; екологічне виховання туристів; різноманітні форми участі туристів у проведенні природоохоронних заходів з підготовки території до прийняття туристів; організаційне, правове й економічне регулювання поведінки туристів.

Управління побутовими антропогенними впливами на природний комплекс передбачає: впровадження та удосконалення екологічних.побутових технологій; зниження питомої ваги живої праці в обслуговуванні туристів; широке розповсюдження технологій самообслуговування туристів; проведення функціонального зонування рекреаційних територій.

Управління виробничими впливами на природні комплекси та рекреаційні ресурси передбачає: вдосконалення та впровадження сучасних безвідходних технологій; охорону туристських природних ресурсів; обов'язкову наявність рекреаційної тематики в проектах районних планувань, генеральних схем розвитку та розміщення галузей народного господарства й територіально-виробничих комплексів; максимальний розвиток туристського природокористування в комплексі з іншими видами використання природних ресурсів; участь туристських організацій в системі природоохоронного моніторингу; організаційне, правове, господарське регулювання.

Однією з конструктивних концепцій Т. п. є принципова схема поляризованого ландшафту, вихідною передумовою якої є два полюси сучасної біосфери. Концепція дає змогу виділити кілька типів природокористування. Заповідне природокористування - доступне тільки науковим працівникам для експериментів та досліджень, студентам - для практики, а для масових відвідувань - лише в ході короткострокових екскурсій. Втручання людини допускається лише для підтримання природного стану, поповнення втрачених ланок природного комплексу.

Рекреаційне природокористування ґрунтується на розвинутій мережі заміських природних парків для тривалого відпочинку і туризму, лісових та мисливських господарств, передбачає помірну експлуатацію природних комплексів.

 

Схожі за змістом слова та фрази