Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Я arrow ЯЗИЧНИЦТВО
   

ЯЗИЧНИЦТВО

поганство — комплекс первіс. вірувань і обрядів, що існували до прийняття світових релігій у всіх народів. Охоплює широкий спектр вірувань від найдавніших часів: уособлення природи, віра в духів, культ предків, тотемізм, магія, чаклунство, ворожба, знахарство.

Я. було офіційною релігією дохрист. Київської Русі. За свідченням літописців, договори Київської Русі з Візантією (907, 911, 944) з києво-руської сторони підтверджувалися письмово клятвою ім'ям Перуна (одного з гол. богів язичниц. пантеону), а також посиланням на хрест і Євангеліє.

Після запровадження християнства в Київ. Русі православна церква не змогла витіснити із свідомості наших предків давньослов'янські язичницькі вірування. Останні в дещо зміненому, переосмисленому вигляді увійшли у правосл. віровчення і культ. На Ісуса Христа, Богоматір і святих перенесено риси давньослов'ян. богів-покровителів (Перуна, Рода, Мо-коші, Велеса та ін.), а на хрест, ікони, мощі — функції язичницьких ідолів. Багато елементів давньослов'ян. землероб, укладу і скотар, культу увійшло до христ. календаря. Так, проміжок між Різдвом і Хрещенням зайняли язичницькі Святки, за ними настає Масниця (аграрно-магічне свято давніх слов'ян, приурочене до зустрічі весни), які правосл. церква перетворила на переддень великого (передпасхального) посту. У христ. Пасху вплелися поминальні обряди, у Трійцю — культ берези та ін. елементів давньослов'ян. свята Семика (збережена і нар. назва свята Трійці — Зелені Свята). Язичницька обрядовість збереглася в укр. фольклорі, родинно-побут. звичаєвості, нар. традиціях тощо.

Літ.: Дохрист. вірування. Прийняття християнства. «Історія релігії в Україні», т. 1. К., 1997; Історія релігії в Україні. К., 1999.

П. Л. Яроцький.

 

Схожі за змістом слова та фрази