Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Т-тов arrow ТАРЛЕ
   

ТАРЛЕ

Євген Вікторович [27.Х(8.ХІ) 1875, Київ — 5.1 1955, Москва] — рос. історик, доктор істор. наук з 1911, професор з 1913, академік АН СРСР з 1927, д. чл. Норв. АН, Амер. академії політ, наук, почес. доктор ряду зарубіж. ун-тів. Закін. 1896 істор.-філол. ф-т Київ, ун-ту, захистив у ньому магіст. дисертацію. Упродовж 1903—17 працював приват-доцентом Петерб. ун-ту, а з 1913 по 1918 Т. — професор Юр'євського (Дерптський; з 1918 — Тартуський) ун-ту. В лютому 1917 був включений до складу комісії Тимчас. уряду по розслідуванню діяльності цар. режиму. З 1918 - професор Петрогр. (Ленінградського) і Моск. ун-тів. У 30-х рр. звинувачувався по сфабрикованій «академічній справі» та «справі промпартії». Звільнений з-під арешту за особистим розпорядженням Й. В. Сталіна. В 1942—45 — член Надзв. держ. комісії по встановленню і розслідуванню злочинів нім.-фаш. загарбників. Свої погляди на історію держави і права та міжнар. право виклав у монографіях: «Селяни в Угорщині до реформи Иосифа II» (1896), «П'єтро Помпонацці та його вчення» (1899), «Історія Італії у Середні віки», «Історія Італії у Новий час», «Суспільні погляди Томаса Мора у зв'язку з економічним станом Англії його часу» (всі три — 1901), «Нариси і характеристики з історії європейського суспільного руху» (1905), «Падіння абсолютизму у Західній Європі» (1906), «Робітничий клас у Франції в епоху революцій» (т. 1—2, 1909—11), «Континентальна блокада» (1913), «Про Декларацію прав людини і громадянина», «Селяни і робітники у Франції в епоху Великої революції» (обидві — 1914), «Відокремлення церкви від держави у Франції» (1915), «Економічне життя королівства Італії за царювання Наполеона І» (1916), «Захід і Росія» (1918), «Преса у Франції за Наполеона» (1920), «Європа в епоху імперіалізму. 1871—1919», «Ліонське робітниче повстання» (обидві — 1927), «Наполеон» (1936), «Жерміналь і преріаль», «Навала Наполеона на Росію» (обидві — 1937), «Талейран» (1939), «Нахімов» (1940), «Кримська війна» (т. 1—2, 1941—43) та ін. Один з авторів праць «Проти фашистської фальсифікації історії» (1939), «Французька буржуазна революція 1789—1794» (1961), 1-го тому тритом. «Історії дипломатії» (1941). Автор багатьох підручників, блискучих істор.-політ, портретів Т. Мора, Наполеона І, Карла XII, Петра І, О. Бісмарка, О. Герцена, Т. Шевченка, С. Вітте та ін.

Тарле Євген Вікторович - leksika.com.ua

Лауреат Держ. премії СРСР (1942, 1943, 1946).

Тв.: Соч., т. 1-12. М„ 1957-62.

Літ.: Из истории обществ, движений и междунар. отношений. Сб. статей в память акад. Е. В. Тарле. М., 1957; Чапкевич Е. И. Евгений Викторович Тарле. М., 1977; Каганович Б. С. Евгений Викторович Тарле и петерб. школа историков. СПб., 1995.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази