Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РИЗИКИ У ПРАВІ
   

РИЗИКИ У ПРАВІ

(франц. risque, італ. rischo — ризик, небезпека, від пізньолат. risicare — обгинати виступ) — небезпечність виникнення не-передбач. витрат очікуваного прибутку, доходу, майна, коштів у зв'язку з випадковою зміною умов екон. діяльності, несприятливими обставинами або дією неперебор. сили; ступінь імовірності певної негат. події, яка може відбутися у певний час або за певних обставин, тобто можлива подія, поява якої має ймовірний і випадковий характер та зумовлює небажані наслідки для учасника відповід. правовідносин. Особливості змісту і межі ризику визначаються в окр. галузях права та сферах сусп.-екон. діяльності.

1) У цивільному праві — заг. правило, за яким збитки, що виникли внаслідок знищення або пошкодження (псування) відчужуваних речей з причин, які мали місце за відсутності вини сторін і не залежать від них (випадок, дія неперебор. сили), покладаються на набувача речі одночасно з виникненням у нього права власності, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо відчужувач прострочив передачу речей або набувач прострочив їх прийняття, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) несе сторона, що прострочила (ст. 323 ЦивК України). За нормами цив. зак-ва ризики (збитки) у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі несе її власник, але сторони можуть встановити у договорі ін. порядок, напр., що ризик випадкового знищення речі переходить покупцеві до передачі йому речі від моменту оплати її вартості. В правилах про договори підряду встановлено принцип ризику підрядника; останній несе ризик випадкового знищення предмета підряду до здачі його замовнику (ст. 842 ЦивК).

2) У банківському праві — небезпека можливих втрат внаслідок специфіки банк, операцій, що здійснюються фін.-кред. установами відповідно до зак-ва про банки та банк, діяльність, а також кредитування. Розрізняють такі види банк, ризиків: кредитний, валютний, відсотковий, інфляційний, ризик незбалансованої ліквідації та ризик банк, зловживань. Можливі також ризики стих, лиха і ризики політ, характеру, зумовлені впливом певних політ, змін чи військ, конфліктів на екон. процеси. Ост. види ризиків, не будучи виключно банківськими, можуть істотно впливати на фін. стан банк, установи і зумовлювати можливість її банкрутства.

3) У страховій справі — ймовірна подія або сукупність подій, на випадок якої проводиться страхування; конкр. об'єкт страхування або вид відповідальності; розподіл між страховиком і страхувальником несприятливих екон. наслідків у разі настання страхового випадку. Осн. ознаками страхового ризику є ймовірність і випадковість його настання, тобто страхується ризик, за яким можна оцінити ймовірність страх, випадку, визначити розмір збитку і обчислити ціну страх, послуги та можливу частку страх, відшкодування. Ймовірність страх, випадку, потенц. збитки від нього, а також обсяг можливої відповідальності страховика за укладеними договорами відображають ступінь ризику. Критеріями, що дають змогу визначити страх, ризик, є: ризик можливий, має випадковий характер; настання страх, випадку не залежить від волі страхувальника або ін. заінтерес. особи; настання страх, події не відоме у часі та просторі тощо. Вичерп. перелік страх, ризиків міститься у відповід. правилах страхування. У разі здійснення страхувальником заходів, що зменшили страх, ризик, за його заявою страховик зобов'язаний переукладати зі страхувальником договір страхування (п. 5 ст. 20 Закону України «Про страхування», 1996, зі змінами і доп.). Згідно з чинним страх, зак-вом страхувальник зобов'язаний при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страх, ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну такого ризику. 4) У кримінальному праві — свідоме припущення особою можливості настання суспільно небезпечних наслідків у результаті її діяльності, спрямованої на досягнення суспільно корисної мети. Згідно з ч. 1 ст. 42 КК України не є злочином діяння (дія або бездіяльність), яке завдало шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети. За таких умов виправданий ризик є обставиною, що виключає злочинність діяння. Ризик вважається виправданим, якщо поставленої мети не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обгрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам. Діяння, пов'язане з виправданим ризиком, може мати місце в наук., спорт., військ., мед., правоохор., госп. та будь-якому ін. виді люд. діяльності. Проте згідно з ч. З ст. 42 КК ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для життя ін. людей або загрозу екол. катастрофи чи ін. надзв. подій. За вчинення передбаченого в Особливій частині КК діяння, що було пов'язане з невиправданим ризиком, особа підлягає крим. відповідальності на заг. підставах.

Літ.: Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страх, справа. К., 1998; Банк, право України. К., 2000; Мельник П. В. Труд, права та ризики професії (кримінол.-екон. дослідження). К., 2001; Лов'як О. Профес. ризик у контексті цив. права. «Вісник прокуратури», 2002, № 2; Анчукова М. Про поняття діяння, пов'язаного з ризиком, як обставини, що в икликає злочинність діяння. «Підприємництво, г-во і право», 2002, № 7; Цив. право України, т. 1-2. К., 2003. В. П. Нагребельний.

Е. С. Дмитренко, О. М. Костенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази