Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Н-неб arrow НАДВИЩИЙ СУД
   

НАДВИЩИЙ СУД

Народницький суд -суд. орган в Україні за часів Директорії УНР 1919—20. Перші такі суди з'явилися у січні 1919. Утворений гетьманом П. П. Скоропадським Державний сенат Української Держави було ліквідовано. Натомість 2.1 1919 відновлено Генеральний суд, що існував за Центр. Ради, але зі зміною назв: «Генеральний суд» та «генеральні судді» — на «Надвищий суд» та «надвищі судді». Ст. 1 Закону Центральної Ради відтоді мала такий виклад: «Надвищий суд Української Народної Республіки складається з трьох департаментів: цивільного, карного та адміністративного і виконує на цілій території України всі функції, які перед утворенням Генерального суду належали російському Правительствуючому сенатові, а також касаційні функції Головного військового суду, якщо їх не змінено іншими законами України». Було визнано, що Н. с. складатиметься з 38 суддів: 15 з них об'єднуватимуться в адміністративному департаменті, 10 — у карному і 13 — у цивільному. Один з 38 суддів обирався порядкуючим. При кожному з департаментів запроваджувалися посади прокурорів (8 — при адміністративному, 6 — при карному і 7 — при цивільному) на чолі зі ст. прокурором.

Крім суддів і прокурорів, встановлювалися посади 10 секретарів суду, 22 їх помічників, 4 секретарів прокурорів, 10 реєстраторів, 5 суд. возних, 1 скарбника, 1 екзекутора і 70 канцеляр. урядовців. Передбачалось у складі Н. с. і загальне зібрання, але, на відміну від гетьм. Держ. сенату, штатні судді до нього не повинні були обиратися.

За Законом від 24.1 1919 діяльність Київської, Харківської та Одеської суд. палат припинялася. Замість них передбачалося відновити роботу Київського і утворити Харків, та Одеський апеляц. суди. Суддів до складу всіх трьох названих установ за внесенням міністра юстиції мала призначати Директорія. Однак обставини воєнного часу не дозволили Директорії, як і ЦР, утворити Харків, і Одеський апеляц. суди. 31.VI 1919 Рада нар. міністрів УНР змогла суто формально розпочати діяльність Київ, апеляц. суду і тільки у складі одного департаменту для всіх категорій справ. Система окруж. судів, з'їздів мирових суддів та мирових судів формально залишалась майже непорушною. 19.ІІ 1919 Директорія видала Закон про вибори і призначення мирових суддів. Цим актом затверджені гетьманом на своїх посадах голови з'їздів мирових суддів та мирові судді, з одного боку, вважалися звільненими, а з іншого — зобов'язувалися продовжувати виконання своїх функцій до обрання нового складу суддів. Такі вибори повинні були відбутися до 3.УІ 1919. Водночас Директорія надала повноваження міністрові юстиції призначити на строк до січня 1921 і мирових суддів, і голів з'їздів мирових суддів. У місцевостях, де дозволяли обставини, таких суддів мали обирати органи волосного і повітового самоврядування на підставі закону Тим-час. уряду Росії від 4.У 1917. Але до цього акту вносилися деякі зміни. Мировими суддями могли бути обрані гр-ни УНР віком від 25 років з обов'язковою серед, освітою або з числа тих, хто відомий «як корисний діяч на громадській ниві при умові, якщо він не менше трьох років займав посади, на яких міг придбати належний досвід і знання в провадженні судових вправ». До суд. органів часів Директори належали також військ., польові, віиськ.-польові та ін. Н. с.

Літ.: Міцюк О. Доба Директорії УНР: спомини і роздуми. Л., 1938; Мироненко О. М. Витоки укр. рев. конституціоналізму 1917-1920 рр.: теор.-методол. аспект. К., 2002.

О. М. Мироненко.