Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Л arrow ЛАССВЕЛ
   

ЛАССВЕЛ

(Lasswell) Гарольд Дуайт (13.11 1902, м. Доннельсон, шт. Іллінойс — 18.XII 1978, Нью-Йорк) — амер. політолог, доктор філософії з 1926. Закін. 1922 Чиказький ун-т. Йродовжив навчання в ун-тах Лондона, Женеви, Парижа, Берліна (1923—25). До 1938 викладав політологію у Чиказькому ун-ті, потім був професором права юрид. ф-ту Єльського ун-ту. З 1939 займав пост директора наук, досліджень у галузі зв'язку при Бібліотеці Конгресу США. Впродовж 1946—76 працював у різних навч. закладах, зокрема в коледжі Джона Джея при Нью-Йоркському ун-ті та в Темпльському ун-ті. Ще на поч. 20-х pp. Л. почав розробляти нову парадигму політ, досліджень — біхевіористську, суть якої полягає у вивченні емпірично спостережуваної людської поведінки в інституціях, групах, у політ, процесі в цілому. Для цього Л. запозичив (як наук, метод досліджен

Лассвел Г.Д. - leksika.com.ua

ня) з експерим. психології ідею вивчення поведінки людей шляхом аналізу їх установок, які можна було б виявити і навіть виміряти та обчислити за допомогою інтерв'ю та анкет. На його думку, це давало змогу з'ясувати різні наміри та мотивації, що лежать в основі реальної поведінки як окр. людей, так і цілих груп. У своїй праці «Політика: хто що одержує, коли і як» (1936) Л. зазначив, що новим завданням політ, науки стає «вивчення тих, хто впливає на тих, хто перебуває під впливом». Вчений започаткував аналіз влади як міжперсональної конструкції, що робить її атрибутом соціальних відносин, тому що влада, на думку Л. — це «міжособистісна ситуація». Одночасно він опрацьовував проблеми функц. підходу до політики, зокрема використовував методи психоаналізу у вивченні політ, поведінки і пропаганди. Велику увагу Л. приділив з'ясуванню ролі масових комунікацій в оформленні, поширенні й відтворенні символіки політ, влади (праці «Техніка пропаганди у світовій війні», 1927; «Світова революційна пропаганда», 1939).

Аналізуючи політ, владу, Л. приділяв особливу увагу спілкуванню людей «як відкритому форуму для постійного обговорення питань взаємної терпимості й доступу до головних цінностей життя». На думку вченого, політ, наука, у широкому розумінні, — це орган самопізнання і самовдосконалення людства в процесі загальнокосм. еволюції. Л. присвятив низку праць вивченню політ, еліти в різних режимах політ, влади, аналізуючи, хто саме приймає політ, рішення («Влада і особа», 1948, та ін.). Ще у 30-і рр. він запропонував термін «гарнізонна держава», тобто репресивний режим. Альтернативу такому режиму Л. вбачав у змішаних формах держ. влади, де політ, еліта була б діловою партією тощо. Під впливом доктрини неолібералізму він вважав, що потрібно опрацювати концепцію політ, терапії. Суть її у визнанні тези, що лише держ. влада здатна приборкати владу ринкової стихії, лише вона «знає, у чому полягають інтереси громадян». Суб'єктами такої влади повинні виступати «політики-аналітики», що виконували б функцію контролю за політ, поведінкою індивідів («Психопатологія і політика», 1930). Хоча Л. і вважав, що реальна влада повинна спиратися на силу, але пропонував, щоб цю силу не використовували для насильства.

Свою концепцію, викладену в біхевіористській площині, Л. називав «політичним реалізмом». Підстави для цього він вбачав: 1) у поверненні науки обличчям до людської поведінки, що лежить, на його думку, в основі політ, явищ; 2) у прирівнюванні реалізму політології до реалізму природознавства, що базується на фактах; 3) у використанні висновків науки як орієнтира для практики конкр. політ, дій. До ґрунтовних праць Л. належать також відомі дослідження «Психопатологія і політика» (1930), «Пропаганда, комунікації і публічний порядок» (1932), «Політика стикається з економікою» (1946), «Політологічні науки: сучасний розвиток можливостей і методу» (1951), «Майбутнє політології» (1963).

Літ.: Оберемко О. А. Чикагская традиция и полит, наука Гарольда Лассуэлла. «Социол. журнал», 1994, № 1.

С. А. Черниченко.