Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow холо-хрін arrow ХРЕСТОВІ ПОХОДИ
   

ХРЕСТОВІ ПОХОДИ

— загарбницькі походи хрестоносців на Схід, які проводилися 1096—1270 за ініціативою католицької церкви під релігійними гаслами боротьби християн проти "невірних" (мусульман) та визволення "гробу господнього" і "святої землі" — Палестини. Учасники X. п. нашивали на одяг знак хреста (звідси назва походів). Відбулося 8 великих X. п. і багато дрібних. 1-й X. п. (1096—99) завершився загарбанням Єрусалима та заснуванням Єрусалимського королівства. 2-й X. п. (1147—49) закінчився поразкою хрестоносців. Після загарбання 1187 єгил. султаном Салах-ад-діном Єрусалима 1189—92 відбувся 3-й X. п., який очолювали франц. король Філіпп II Август, нім. імнератор Фрідріх І Барбароса і англ. король Річард І Левове Серце. Результатом походу було завоювання фортеці Акки і о. Кіпр. Під час 4-го X. п. (1199— 1204) хрестоносці, змінивши спочатку накреслений напрям походу, розгромили і завоювали християн, міста (Задар у Далмації, столицю Візантії Константинополь) і заснували т. з. Латинську імперію. 5-й (1217—21), 6-й (1228—29), 7-й (1248—54) і 8-й (1270) X. п. були невдалими для хрестоносців. До кін. 13 ст. д-ви хрестоносців перестали існувати. X. п. називають також походи нім. феодалів проти слов'ян та ін. сх.-європ. народів, нім. і франц. лицарів проти альбігойців. X. п. нім. феодалів проти слов'ян і народів Прибалтики припадають на 12—13 ст. (див. Хрестовий похід проти слов'ян 1147). Давньорус. війська дали рішучу відсіч загарбницьким намаганням нім. лицарів під Дорогичином (1238, за ін. даними — 1237) та в Льодовому побоїщі 1242.

 

Схожі за змістом слова та фрази