Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow аку-асо arrow АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
   

АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

- розгляд справ в апеляційних судах за скаргами (апеляціями) учасників цив. чи крим. процесу. Відповідний суд перевіряє докази, що стосуються здебільшого тієї частини суд. рішення чи вироку, законність та обгрунтованість якої заперечується апелянтом, і виносить остаточне рішення. Забезпечення апеляц. оскарження рішень суду є конст. засадою судочинства в Україні див. у (ст. Апеляція). Для її становлення важливе значення має досвід А. п. в інших країнах, зокрема Великобританії, СІЛА та Франції.

У Великобританії А. п. — єдина форма перегляду судових рішень. Апеляц. скарга на рішення судів графств і Високого суду в цив. справах розглядається Апеляц. судом не пізніше 3 місяців від часу подання апеляції, як правило, не менш як 3 суддями, котрі переглядають справу по суті. Суд вислуховує усі аргументи сторін і може винести своє рішення замість оскарженого. Проте, на відміну від Суду корони, Апеляц. суд не допитує знову свідків, а вивчає їх письм. докази. Лише з дозволу Апеляц. суду апелянт може поставити перед ними нові питання, посилатися на нові підстави для апеляції чи просити про нові засоби захисту, про які не йшлося в апеляц. заяві. Апеляц. суд має право досліджувати нові докази для з'ясування факт, обставин справи, однак лише в двох випадках: коли апеляція подана на суд. рішення, яке не є остаточним; коли нові докази стосуються фактів, що стали відомими після прийняття рішення.

Продовження А. п. у Палаті лордів, у її апеляц. к-ті можливе лише тоді, коли: ^Апеляц. суд підтверджує, що рішення стосується питання права, яке має важливе публічне значення; 2) Апеляц. суд чи Палата лордів дають дозвіл на тій підставі, що розгляд даного питання є компетенцією Палати лордів. Заява на дозвіл щодо апеляції подається протягом 14 днів від часу прийняття рішення Апеляц. судом, якщо' вона адресована йому, або протягом 14 днів з моменту відмови Апеляц. суду на дозвіл, якщо заява подається Палаті лордів.

Щодо розгляду апеляцій у цив. і крим. справах Палата лордів має такі ж повноваження, як і Апеляц. суд. Вона може прийняти будь-яке рішення, котре, на її думку, є справедливим завершенням справи. Звичайно вона обґрунтовує своє рішення доказами, дослідженими нижчим судом, проте, як виняток, може допитати свідків. Перш ніж оголосити остаточне рішення, Палата лордів передає сторонам його проект, щоб вони протягом тижня могли подати свої зауваження.

А. п. у Суді корони є повторним розглядом справи. Як і в першій суд. інстанції, обвинувачення відкриває справу і знову викликає свідків. Після їх допиту і дослідження інших доказів обвинувачення підсудний та його адвокат роблять заяву про те, що докази обвинувачення непереконливі, і наводять свої докази. Сторони можуть подавати нові докази без дозволу суду. За результатами розгляду Суд корони може затвердити, змінити чи скасувати вирок магістратського суду або повернути йому справу, обгрунтувавши свою думку, зокрема при сумнівному визнанні підсудним своєї вини, яке Судом корони завжди трактується як невизнання вини. Суд корони може також обрати будь-яке з покарань, що його мав право призначати магістратський суд, у т.ч. більш суворе, ніж визначене судом першої інстанції, зокрема тоді, коли апеляція подавалася лише на засудження. Коли ж оскаржується тільки міра покарання, то для Суду корони досить вивчити лише ті докази, на яких грунтувалося рішення магістрат, суду про покарання, якщо адвокат апелянта не заперечує проти цього.

Апеляц. суд за апеляцією на обвинувальний вирок Суду корони може розглянути докум. і речові докази, допитати свідків, зокрема нових, призначити експертизу. Нові докази, як правило, допускаються у тих випадках, коли якійсь із сторін удалося знайти очевидця або свідка, що підтверджує алібі, чого при першому розгляді справи у неї не було. Проте нові докази, які не розглядалися у суді першої інстанції, не можуть бути підставою для суворішого вироку. Апеляц. суд має право: відхилити апеляцію, скасувати вердикт і вирок та винести новий вердикт, ухваливши на його підставі новий вирок, більш або менш суворий; винести виправдальний вирок; змінити вирок. Новий вирок апеляц. суду може бути більш або менш суворим порівняно із скасованим, але таким, який, на думку суддів, мав би винести суд першої інстанції. Апеляц. суд може скасувати вирок і повернути справу на новий розгляд, якщо вважає, що цього вимагають інтереси правосуддя. Усі апеляц. інстанції США переглядають фактичні чи правові аспекти суд. рішень у цив. або крим. справі, однак лише щодо тієї їх частини, яку заперечує апелянт. Після подання скарги апеляц. інстанція надає сторонам час для підготовки до розгляду справи (у федеральному апеляц. суді — звичайно кілька місяців). За цей період один із суддів вивчає матеріали справи, аргументи сторін і готує коротку довідку, з якою можуть ознайомитися інші двоє суддів, що розглядатимуть справу, і сторони. Розгляд справи розпочинається із заслуховування усних аргументів скаржника та протилежної сторони. Після з'ясування усіх обставин судді на закритій нараді виносять рішення. Ці рішення та їх обгрунтування публікуються у збірниках рішень апеляц. судів як суд. прецеденти. Якщо оскаржено вердикт (резолюцію судді), то апеляц. інстанція може скасувати, змінити або залишити його в силі; у разі його скасування втрачає силу і вирок. Ця ж інстанція може скасувати вердикт і повернути справу на новий розгляд.

Федеральні апеляц. суди розглядають здебільшого апеляції щодо порушення норм права (неправильне рішення про допуск чи виключення доказів тощо). За скаргою засудженого апеляц. інстанція має право пом'якшити покарання, а за скаргою представника обвинувачення — залишити вирок у силі або винести більш суворий. Таким чином вирок приводять у відповідність з вердиктом або резолюцією про визнання вини підсудного.

До Верх, суду США надходять справи за скаргами на рішення федерал, судів і верх, судів штатів, що стосуються питання відповідності федерал, законодавства або закону штату конституції США. Справа, як зазначено в правилі 13 регламенту Верх, суду США, має порушувати «істотне федеральне питання». У розгляді повинні брати участь не менше 6 членів суду. Для прийняття рішення необхідна більшість у 4 голоси. Результати голосування фіксуються у спец, журналі. Якщо думки суддів розійшлися, може призначатися новий розгляд у Верх, суді або залишатися у силі оскаржене рішення. У цив. справах відповідач по апеляції мас право подати до Верх, суду США зустрічну апеляцію, здебільшого для того, аби довести відсутність в апелянта підстав для звернення до Верх. суду. Апелянт має право на заперечення у питаннях, які вперше поставлено відповідачем по апеляції. Обмін змагальними паперами триває 5—7 місяців з дня подання заяви про апеляцію. Після цього апеляцію вивчає один з 9 членів суду. Протягом 45 днів сторони подають до суду копію справи встановлених форми та змісту з розгорнутою аргументацією. Верх, суд має право: залишити суд. рішення у цив. справі без змін; скасувати його повністю або частково і прийняти нове рішення чи внести зміни; скасувати рішення повністю або частково та передати справу на новий розгляд до нижчого суду, якщо виявлено процесуальне порушення.

У Франції А. п. у цив. справах здійснюється за тими ж правилами, що і в суді першої інстанції (ст. 470 Цив. процес, кодексу), однак з двома обмеженнями: 1) апеляц. суд виносить ухвалу лише щодо оскарженої частини суд. рішення першої інстанції; 2) як правило, він не має права розглядати питання, які не були предметом вирішення в суді першої інстанції, керуючись тим, що в апеляц. суді нові вимоги заявляти не можна. Проте в окр. випадках, якщо проти цього не заперечує протилежна сторона, апеляц. суд може розглянути і нові вимоги. Крім того, закон передбачає можливість подання до апеляц. інстанції нових доказів і міркувань щодо фактів для підтвердження вимог, заявлених у суді першої інстанції. За результатами розгляду апеляц. суд має право залишити рішення суду першої інстанції у силі або скасувати його. Скасовуючи рішення, він приймає нове, яке замінює рішення суду першої інстанції. У крим. справах в апеляц. порядку можуть бути оскаржені вироки виправних і поліц. трибуналів, які розглядають відповідно справи про делікти і проступки без участі присяжних. Вироки суду присяжних у справах про злочини можуть бути оскаржені лише в касац. порядку у зв'язку з порушенням закону. Апеляції у крим. справі надходять до палати з розгляду апеляц. скарг апеляц. суду. Вони розглядаються колегіально: голова і 2 члени на суд. засіданні заслуховують усну доповідь члена суду. Допитуються обвинувачений і, якщо розпорядиться суд, також свідки. Порядок заслуховування сторін такий: спочатку слово надається апелянту, далі - ін. учасникам процесу, які викликані до суду, в послідовності, встановленій головою суду. Останнім виступає підсудний або його захисник (ст. 513 Крим.-процес, кодексу). Визнавши, що апеляц. скарга подана із запізненням або з порушенням встановленого порядку, суд відмовляє в її розгляді. Якщо суд визнає, що така скарга є необгрунтованою, він підтверджує оскаржене рішення. В обох випадках скаржник зобов'язаний сплатити суд. витрати, але якщо апеляцію подав прокурор, то витрати покриваються з держ. скарбниці. За апеляцією , прокурора суд може підтвердити правиль-ність вироку або скасувати його частково І чи повністю у сприятливому чи несприятливому для обвинуваченого напрямі. Проте на підставі однієї лише апеляції підсудного, цив. позивача (потерпілого) чи цив. відповідача суд не має права погіршити становище апелянта. І За наявності передбачених законом підстав апеляц. суд може змінити вирок і припинити крим. переслідування або ж звільнити підсудного від покарання. Він також має право: скасувати вирок виправного трибуналу на тій підставі, що вчинок підсудного містить лише склад провини (а не тяжчого діяння — делікту) або склад делікту (а не провини), призначити відповідне покарання і вирішити питання щодо цив. позову; скасувати вирок на тій підставі, що діяння обвинуваченого є злочином і, оскільки справи про злочини розглядаються лише судом присяжних при апеляц. суді, оголосити себе некомпетентним приймати рішення і передати справу прокуророві для дальшого ведення (ст. 518—519 КПК). Якщо ж вирок скасовується тому, що були порушені або не були дотримані процес, вимоги, передбачені законом, апеляц. суд приймає справу до провадження і виносить рішення по суті. Повноважень апеляц. суду щодо повернення справи на новий розгляд ні ЦПК, ні КПК Франції не передбачають.

Літ.: Михеенко М. М., Шибико В. П. Уголовно-процес. право Великобритании, США и Франции. К., 1988; Суд. системы зап. гос-в. М., 1991; Михеенко M. М., Молдован В. В., Радзієвська Л. К. Порівн. суд. право. К., 1993.

В. П. Шибіко.

 

Схожі за змістом слова та фрази