Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Л arrow ЛЮБЕКСЬКЕ МІСЬКЕ ПРАВО
   

ЛЮБЕКСЬКЕ МІСЬКЕ ПРАВО

- норми феод, права, що діяли в 13—14 ст. у ганзейських містах, Гольштейні, Мекленбурзі, Померанії, Східній Пруссії, Прибалтиці [міста Мемель (тепер Клайпеда, Латвія), Ревель (тепер Таллінн, Естонія), Нарва тощо]. Склалося у м. Любеку (тепер Німеччина) з привілеїв, отриманих 1160 від Генріха Лева (герцога Саксонії з 1142 та Баварії у 1156—80), 1188 — від Фрідріха І Барбаросси (нім. короля з 1152, імператора Священної Рим. імперії герм, нації з 1155), 1226 — від Фрідріха II Го-генштауфена (нім. короля з 1212, імператора Священної Рим. імперії герм, нації з 1220) та постанов любекського суду шеффенів (засідателів). Поширювалося на колонізовані німцями землі. Л. м. п. створювало для нім. купців і ремісників привілейоване становище (суд. звільнення від військ, служби). Воно відрізнялося від ін. видів міського права деякими положеннями сімейного та майнового права (напр., визнання спільності майна подружжя лише за наявності дітей від цього шлюбу). Для міст з Л. м. п. любекський суд був вищою апеляц. інстанцією. Нові постанови суду вводилися до Л. м. п. як доповнення. Наприкінці 16 ст. Л. м. п. (з незначними змінами 1586) злилося з близьким до нього гамбурзьким міським правом і в такому вигляді діяло в деяких містах Німеччини до 20 ст.

 

Схожі за змістом слова та фрази