Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow амн-анг arrow АНГОЛА
   

АНГОЛА

Народна Республіка Ангола (НРА) - держава на Пд. Зх. Африки. Омивається Атлантичним ок. В адм. відношенні поділяється на 16 округів, включаючи округ Кабінду, що лежить на Пн. від гирла р. Конго. Державний лад. А.- республіка. Згідно з конституційним законом 1976 на єдину і правлячу партію - Народний рух за визволення Анголи (МПЛА) покладено "політичне, економічне та соціальне керівництво нацією". Члени політбюро МПЛА увійшли до складу Революційної ради (РР) - найвищого законодавчого та виконавчого органу республіки. Глава д-ви й уряду - президент (він же очолює МПЛА і збройні сили країни).

В. Н. Денисов.

Природа. Більшу частину території А. займає плоскогір'я заввишки 1000 - 1500 м. На Зх. - гірський масив Біє з найвищою вершиною А.- г. Моко, 2610 м. Уздовж узбережжя Атлантичного ок. вузькою смугою простягається приморська низовина. В надрах виявлено поклади алмазів, нафти, марганцевих, мідних, уранових, поліметалевих руд, золота, слюди та ін. Клімат тропічний, жаркий, посушливий узимку й вологий улітку. Пересічна т-ра найтеплішого місяця від +21 до +.29°, найхолоднішого - від +15 до +22°. Опадів у внутр. районах 500-1500 мм, на узбережжі 50-500 мм. Найбільші річки: Кванза, Кунене, Кубанго й притоки Конго - Касаї та Кванго. Частиною тер. А. тече Замбезі. Річки порожисті, мають великі запаси гідроенергії. Рослинність внутр. районів представлена сухим рідколіссям на фералітних грунтах, на узбережжі - савана на червоно-бурих грунтах. По долинах річок - галерейні ліси , з олійною пальмою та ліанами.

Населення. Бл. 96% населення належить до народів мовної сім'ї банту: мбунду, конго, овімбунду, лучазі та ін. Живуть також португальці. Офіц. мова - португальська. Пересічна густота населення - бл. 5 чол. на 1 км2. У містах живе 17% населення (1975). Найбільші міста: Луанда, Лобіту, Уамбо.

Історія. На тер. А. існували з 14 ст. д-ва Конго, з 15 ст.-д-ви Н донго, Лунда, Бенгела, з 17 ст.- Матамба і Касанже. В 1482 в А. з'явилися португальці. В 16 ст. вони заснували кілька фортів, у т. ч. Сан-Паулу-ді-Луанда (1576), який став центром дальшої колонізації. Опір португальським загарбникам у 17 ст. очолила правителька д-в Ндонго і Матамба Зінга Мбанді Нгола. Після її смерті д-ва Ндонго розпалася під ударами португ. колонізаторів. Д-ва Лунда зберігала незалежність до кін. 19 ст. Фактично Португалія окупувала всю тер. А. лише на поч. 20-х рр. 20 ст. До серед. 19 ст. існувала работоргівля (за три століття з А. було вивезено бл. 5 млн. чол.). У 1885-94 між Португалією, Бельгією, Німеччиною та Великобританією укладено угоди, які визначили сучас. кордони А. До 1951 А. мала статус португ. колонії, 1951 оголошена "заморською провінцією" Португалії. Народ А. вів постійну боротьбу проти колонізаторів. У 1961 в А. почалося збройне повстання, яке згодом переросло у всенародну боротьбу проти португ. колонізаторів. її очолила орг-ція Народний рух за визволення Анголи (МПЛА). Після повалення в квітні 1974 фашист. диктатури в Португалії демократичний португ. уряд визнав право народу А. на незалежність. 11.XI 1975 проголошено незалежність А. В країні було створено перехідний уряд. Проте розкольницька діяльність проімперіалістичних організацій - Нац. фронту визволення Анголи (ФНЛА) та Національного союзу за повну незалежність Анголи (УНІТА) - зірвала його роботу. Внутр. контрреволюції сприяла імперіалістична реакція, яка організувала 1975 збройну інтервенцію проти молодої республіки.

Народ А., підтриманий країнами соціалістичної співдружності та прогресивними силами всього світу, розгромив у березні 1976 банди контрреволюціонерів та найманців і відстояв свою незалежність та суверенітет. Уряд А. проводить лінію на зміцнення нац. незалежності країни, розвиток її по шляху демократії і соціального прогресу. В зовн. політиці А. послідовно дотримується антиімперіалістичного, антиколоніалістського курсу. Між А. і СРСР 1975 встановлено дипломатичні відносини. В травні 1976 підписано Декларацію про основи дружніх взаємовідносин і співробітництва, угоду про культурне і наук, співробітництво та інші документи, в жовтні 1976 - рад.-ангельський Договір про дружбу та співробітництво. А.- член Організації африканської єдності. З 1976 - член ООН.

В. В. Будяков.

Політичні партії, профспілки. Народний рух за визволення Анголи (МПЛА), засн. 1956. Національна спілка трудящих Анголи (профспілкові об'єднання), засн. 1954. Господарство. А.- агр. країна. Після здобуття незалежності націоналізовано великі підприємства іноз. компаній у сталеплавильній, цукр., текст. та ін. галузях обробної пром-сті, великі плантації кавового дерева; створено держ. г-ва й кооперативи. Бл. 90% самодіяльного населення зайнято в с. г. Переважає землеробство. Головні с.-г. культури (збір 1973, тис. т): кава - 210, сизаль - 62, цукрова тростина - 900. Велике значення мають також кукурудза, просо, рис, банани, батат. Заготівлі пальмових горіхів, арахісу й тютюну. Розводять велику рогату худобу, свиней, кіз, але тваринництво повністю не задовольняє потреб країни. Розвинуте мор. рибальство (1973- 467 тис. т риби та ін. морепродуктів). Лісорозробки. Провідна галузь пром-сті - гірничодобувна. Найбільше значення має добування алмазів (1975, оцінка - 1,2 млн. каратів), нафти (6 млн. т). Видобувають також заліз., марганцеву та мідну руди, природний асфальт. Електроенергію виробляють переважно ГЕС. Діють нафтопереробний, цементні, шинний з-ди, текст. ф-ки, підприємства по переробці с.-г. сировини (каво- і рисо-очисні, цукрові та рибопереробні). Гол. пром. центри - Луанда і Лобіту. З-ць 3,5 тис. км. асфальтов. шляхів-15,5 тис. км. Мор. порти- Лобіту, Луанда і Мосамедіш. У Луанді - аеропорт міжнар. значення. А. вивозить каву, нафту, алмази, заліз. руду, сизаль, пальмову олію, банани, текст. вироби. Ввозить гол. чин. машини й устаткування, хім. товари. Осн. частина зовн. торгівлі припадає на Португалію, США, Канаду, Японію. А. розвиває екон. зв'язки з соціалістичними країнами. Підписані довгострокові торг.-економічні угоди про співробітництво з СРСР, Кубою, НДР, НРБ та ін. Грошова одиниця - кванза (з 1977).

О. О. Рогожин.

Медичне обслуговування. В 1972 в Анголі налічувалося 18 тис. лікарняних ліжок (3,1 ліжка на 1 тис. ж.), 423 лікарі (1 лікар на 13,74 тис. ж.).

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. У 1975 90% населення було неписьменним. З 1976 здійснюється заг. обов'язкова поч. освіта, ліквідується неписьменність, навчання стало безплатним. Діє закон про відокремлення церкви від д-ви і школи від церкви. Приват. навч. закл. націоналізовано. В 1976 у поч. школах навчалося понад 600 тис. учнів, створено центр по підготовці пед. кадрів. У Луанді - ун-т (засн. 1963; 1974 - понад 3,1 тис. студентів), ряд н.-д. і наук. товариств, Нац. і муніципальна б-ки, 2 музеї - природничо-істор. та історико-етнографічний.

Преса, радіомовлення. В А. видаються 3 щоденні газети заг. тиражем бл. 30 тис. примірників: "Діаріу ді Луанда" ("Газета Луанди", з 1930), "Жорнал ді Ангола" ("Газета Анголи", з 1923) та "Провінсіа ді Ангола" ("Провінція Анголи", з 1923). Виходять і ін. інформаційні періодичні видання. Після проголошення незалежності А. створені нац. інформаційне Агентство преси Анголи, орг-ція Національне радіо.

Література. В А. існує багата усна література мовами сім'ї банту - кімбунду, умбунду тощо. Писемна л-ра розвивалася переважно португ. мовою. Початковий період (1855-1930) розвитку прогресивної л-ри характеризувався наявністю малих форм - віршів, фейлетонів. Відомі два романи - "Африканські сцени" Педру Машаду і "Таємниця покійниці" Антоніу ді Асіза Жуніора. В 1930-47 л-ра А. майже не розвивалася. Центр. тема творів періоду 1948-60 - викриття колоніалізму (романи Каштру Сормомнью "Мертва земля", 1949; "Поворот", 1957). З 1960 домінує тема нац.-визвольної боротьби. Прогресивна л-ра А. розвивалася здебільшого за межами країни, оскільки багато письменників перебували в еміграції. В 60-х рр. опубліковано повість Мун-деле Діа Кванза "Шлях Домінгуша Шавієра", поетичні збірки "Вірші" (1961) і "З сухими очима" (1963) А. Нето, "Земля пурпурних акацій" (1961) і "Ангельський час в Італії" (1963) К. Андраді, три антології поезії португальських колоній М. ді Андраді, збірки оповідань "Луанда" (1965), "Чекаючи світла" (1969) Л. Вієйри тощо. Після завоювання незалежності осн. темою л-ри є боротьба за демократичні перетворення в країні. Архітектура, образотворче і декоративне мистецтво. Селища А. мають кругове планування. Житлові будинки прямокутної (зрідка круглої) форми, на каркасі з кілків, обплетені гіллям або обмазані глиною. З приходом європейців з'являються міста, будинки в яких зводяться за типом португальських, у формах барокко й раннього класицизму. В 20 ст. споруджуються будинки сучас. європ. архітектури з застосуванням нових конструкцій і матеріалів. В А. здавна розвинуто декоративно-ужиткове мистецтво: різьблення на дереві (статуетки людей і тварин, ритуальні маски, прикрашання меблів), плетіння з трави та соломи, вироби з кераміки, оздоблені геометр. орнаментом. Іл. див. на окремому аркуші, с. 448-449.

Літ.: Дмитревский Ю. Д. Африка. М-, 1975: За освобождение юга Африки. К., 1976; Взаимосвязи африканских литератур и литератур мира. М., 1975; Давези Р. Ангольцы. Пер. с франц. М., 1970.

АнголаАнгола

Ангола

 

Схожі за змістом слова та фрази