Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow корот-кюч arrow КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УСРР 1922
   

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УСРР 1922

-перший кодифікац. акт, що систематизував норми рад. крим. права. Затв. ВУЦВК 23.VІІІ 1922 і введений у дію з 15. IX 1922. З метою встановлення єдиного крим. зак-ва і каральної політики всіх рад. республік в основу Кк УСРР 1922 було покладено КК РСФРР. Укр. кодекс складався з двох частин — Загальної (5 глав) і Особливої (8 глав), що вміщували 227 статей. Заг. частина КК УСРР повністю збігалася із Заг. частиною КК РСФРР. У Заг. частині визначались межі дії КК УСРР за колом осіб і за територією вчинення злочину, встановлювались завдання щодо правового захисту рад. д-ви. Значно досконаліше, порівняно з попередніми нормат. актами, було сформульоване поняття злочину. Під злочином розумілася суспільно небезпечна дія або бездіяльність, що загрожувала основам рад. ладу і правопорядку, встановленому роб.-сел. владою на перехідний до ком. сусп-ва період часу. Не зовсім послідовно в КК УСРР вирішувалося питання про підстави крим. відповідальності. Вчинення злочину вважалось єдиною підставою крим. відповідальності, а вина — обов'язковою умовою її настання.

Однак поряд з учиненням злочину підставою крим. відповідальності могла бути також соціальна небезпечність особи. Вона визначалася або минулою злочинною діяльністю особи, або зв'язками останньої із злочин, середовищем. Згідно зі ст. 49 соціально небезпечні особи позбавлялися права перебувати в певних місцевостях УСРР строком на 3 роки. В гл. III Заг. частини КК розглядалось поняття покарання як «оборонної міри», встановлювались осн. принципи визначення міри покарання, перелічувались конкр. види покарань — вигнання за межі УСРР, позбавлення волі, примус, роботи і т. ін. Розстріл вважався винятковою, екстраординарною мірою покарання. В Заг. частині КК були розроблені питання щодо стадій вчинення злочину, розрізнялися готування до злочину, закінчений і незакінчений замах на злочин. Розглядався інститут необхідної оборони. Вперше в кодексі були сформульовані норми про крайню необхідність, давність, сукупність злочинів, зарахування у строк позбавлення волі поперед, ув'язнення та ін. Певним недоліком КК було закріплення у ст. 10 інституту аналогії, яка припускала можливість визнання злочином певного діяння, не передбаченого крим. законом. Особлива частина КК містила визначення складів злочинів, їх конкр. видів і санкцій. Були передбачені такі види злочинів: державні, що поділялись на контррев. (ст. 57—73) і злочини проти порядку управління (ст. 74—104); посадові (ст. 105—118); злочини, пов'язані з порушенням правил про відокремлення церкви від д-ви (ст. 119—1254); господарські (ст. 126—141); злочини проти життя, здоров'я та гідності особи (ст. 142-179); майнові (ст. 180-199); військові (ст. 200—214); злочини, що стосуються нар. здоров'я, сусп. безпеки і громад, порядку (ст. 215-227).

На відміну від КК РСФРР, до Особливої частини КК УСРР було введено 11 дод. статей, відповідно до 11 законод. актів у крим.-правовій сфері, які зберегли юрид. силу після введення в дію КК УСРР. Ці статті позначалися так, щоб не порушити заг. нумерації, однакової для КК УСРР і КК РСФРР, - 79, 96, 123, 125, 125125, 139, 197, 217. Саме вони були предметом обговорення у правотв. органах УСРР під час підготовки КК. Характерною рисою Особливої частини КК УСРР, що відрізняла його від КК РСФРР, було також встановлення більш суворої відповідальності за деякі види злочинів: напр., за порушення зак-ва про відокремлення церкви від д-ви і школи від церкви і т. ін.

Літ.: Уголовный кодекс УССР, утвержденный ВУЦИК 23 авт. 1922. X., 1922; Михайленко П. П. Нариси з історії крим. зак-ва Укр. РСР, ч. 1. К., 1959; Усенко И. Б. Первая кодификация зак-ва Укр. ССР. К., 1989.

В. Т. Окіпнюк.

 

Схожі за змістом слова та фрази