Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Т-тов arrow ТАВРИКА
   

ТАВРИКА

Таврида, Таврія — назва у різний час Кримського п-ва (його частини або й прилеглої до нього території), походить від назви автохтонного населення — таврів (грец. Taupoi). Перша відома згадка про Т. — у творі «Історія» Геродота (5 ст. до н. е.). В 3—2 ст. до н. е. межі Т. звузилися через розширення Скіфської д-ви, що виникла на пн. Криму з центром у Неаполі Скіфському. Згодом Т. опинялася у складі пізніших держ. утворень, зокрема Боспорського царства. Деякий час тут панували римляни. В ранньому Середньовіччі Т. населяли нащадки таврів, скіфів, аланів, готів, хозарів та ін. В 13—14 ст. Т. поділялася на кілька феод, князівств, найбільше з них — Мангупське. Останню культуру таврів знищено в період існування Кримського ханства (з серед. 15 ст.) і панування Туреччини на крим. узбережжі (з 1475). Тавридою почали називати півострів після приєднання його 1783 до Рос. імперії. У березні 1918 тут було утворено Радянську Соціалістичну Республіку Тавриди. Таврія — назва, яка мала поширення у Середньовіччі паралельно з Т. У 19 — на поч. 20 ст. Таврією називали не тільки Крим, а й прилеглі до нього райони, що входили до Таврійської губернії.

Літ.: Непомнящий А. А. Очерки развития истор. краеведения Крыма в XIX - нач. XX в. Симферополь, 1998; Непомнящий А. А. Записки путешественников и путеводители в развитии истор. краеведения Крыма (послед, треть XVIII - нач. XX века). К., 1999; Петрук В. Україна і море сьогодні та в часи Геродота. В кн.: Українознавство. Календар-щорічник. К., 2003.

Л. А. Сухих.