Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow М-мил arrow МАГІСТРАТ
   

МАГІСТРАТ

(лат. magistratus— начальник; влада, управління) — 1) В Давньому Римі назва держ. посади, а також особи, що займала цю посаду. М. обиралися нар. зборами — коміціями і були уповноважені від імені республіки здійснювати держ. акти. Поділялися на вищі (majores) та нижчі (minores). Вищі (диктатор, консул, претор) мали імперіум, тобто вищу владу. При вступі на посаду М. давав клятву про неухильне дотримання законів, а при складанні повноважень — клятву, що він дотримувався законів в усьому.

Інститут М. мав принципові ознаки: а) обмеженість строку повноважень річним періодом (виняток — диктатори, цензори), який міг бути продовжений лише у виняткових випадках; посісти посаду повторно можна було лише через 10 років; б) колегіальність — за винятком диктатора всі магістрати були колегіальними; кожний з М. мав владу, яку обмежувала така ж влада його колеги, котрий мав право скасувати або заборонити будь-яку його офіц. дію, але не мав права вимагати від нього виконання ін. дій; в) відповідальність за свої служб, дії після складання повноважень. У 1 ст. М. втратили своє значення внаслідок зосередження влади в руках імператора. 2) За магдебурзьким правом — орган міськ. само-

Печатки магістратів міст України - leksika.com.ua

врядування. На тер. України М. введені у 16 ст. Були суд.-адм. органами. М. складався з ради і лави. Очолював його війт, який разом з нас. міста обирав раду, до якої входило від 6 до 24 райців. Останні обирали зі свого середовища бурмістрів — від 2 до 12. Бурмістри обиралися на рік. Разом з війтом вони виконували адм. функції управління містом.

Магдеб. право розмежовувало суд. і адм. функції магістрат, урядників, але в укр. містах такого розмежування не існувало: всі урядники виконували як адміністративні, так і суд. функції. Урядники поділялися на старших і молодших. До перших належали війт, бурмістри, райці, лавники і магістрат, писар. До других — комісар (межувальник), городничий і возний. До суд. органу — лави — входили війт як головуючий і від 4 до 12 лавників (присяжних). На М. покладався обов'язок піклуватися про міський благоустрій: він мав регулювати ціни на харчі і товари, забороняти шкідливі ігри та розваги, слідкувати за чистотою в місті. М. повинен був також утримувати розквартироване в місті військо (забезпечувати його житлом, харчами і тр-том). Кожний М. мав приміщення і лавні книги, скриню для зберігання грошей і печатку з міським гербом. Як органи міськ. самоврядування М. припинили своє існування 1831 разом зі скасуванням магдеб. права в Рос. імперії.

3) В Росії від часів Петра І до 1885 — виб. міське управління, що відало суд.-адм. та податковими справами міста.

4) В деяких країнах — муніципалітет, міське управління.

5) У Франції — посад, судова особа, суддя.

Літ.: Владимирский-Буданов М. Ф. Нем. право в Польше и Литве. СПб., 1868; Багалей Д. Магдеб. право в Левобе-реж. Малороссии. «Журнал М-ва нар. просвещения», 1892, № 3; Тарановский Ф. В. Обзор памятников магдеб. права западнорус. городов лит. эпохи. Варшава, 1897; Музиченко П. П. Магдеб. право в Україні. «Юрид. вестник», 1994, № 3; Його ж. Історія д-ви і права України. К., 1999.

О. А. Підопригора, П. П. Музиченко.

 

Схожі за змістом слова та фрази