Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Енциклопедичний словник-довідник з туризму arrow х arrow ХАРТІЯ ТУРИЗМУ
   

ХАРТІЯ ТУРИЗМУ

- основний міжнародний документ, що зафіксував норми і принципи відносин держав у галузі туристської діяльності. Схвалена резолюцією VI сесії Генеральної асамблеї ВТО, Софія, 22 вересня 1985 р. Основні принципи X. т.: а) "право кожної людини на відпочинок і дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня і на оплачувану періодичну відпустку, а також право вільно пересуватися без обмежень, крім тих, які передбачені законом"; б) "держави мають розробляти і проводити політику, спрямовану на забезпечення гармонійного розвитку внутрішнього і міжнародного туризму, а також займатися організацією відпочинку на благо всіх тих, хто ним користується"; в) "державам слід сприяти упорядкованому і гармонійному зростанню як внутрішнього, так і міжнародного туризму"; г) "держави мають приводити туристську політику у відповідність з політикою загального розвитку, що здійснюється на різних рівнях - місцевому, регіональному, національному і міжнародному, - і розширювати співробітництво в галузі туризму як на двосторонній, так і на багатосторонній основі". X. т закликає приділяти належну увагу принципам Манільської декларації зі світового туризму і Документу Акапулько; сприяти вжиттю заходів, що дозволяють кожному брати участь у внутрішньому і міжнародному туризмі, особливо за допомогою регулювання робочого часу і дозвілля; захищати на благо нинішнього і майбутнього поколінь туристське середовище, яке включає людину, природу, суспільні відносини і культуру, є надбанням усього людства; сприяти зростанню туристської свідомості і контактам відвідувачів з місцевим населенням з метою поліпшення взаєморозуміння і взаємного збагачення. Як частина

X. т. Кодекс туриста визначає норми поведінки, права й обов'язки туристів під час участі в туристських поїздках, що мають своєю поведінкою сприяти взаєморозумінню і дружнім відносинам між народами й у такий спосіб сприяти збереженню миру. Прийняття зазначених нормативних документів міжнародного правового характеру, якими регулюються норми поведінки держав, організацій, туристів на всіх рівнях, - об'єктивне вираження прагнення туристських організацій до поліпшення обмінів, контактів, забезпечення туристських потреб підтримкою держав і урядів в ім'я миру і співробітництва. Мета цих документів - узгодження планів міжнародного туристського обміну по окремим країнам і організаціям; відображення їх у міжурядових документах по туризму і планах співробітництва з закордонними об'єднаннями; здійснення постійного обміну інформацією про міжнародні туристські організації, зв'язки і кон'юнктуру туристського ринку, що складається в конкретних країнах, ціноутворення, тарифи на поїздки. Передбачаються ефективне і соціально виправдане застосування системи пільг і знижок; уточнення принципів і економічних умов співробітництва; взаємні консультації з питань спільної роботи в міжнародних туристських, транспортних та інших зацікавлених організаціях. Хартія і Кодекс закликають до більш активного проведення спільних наукових досліджень з проблем міжнародних туристських зв'язків, удосконалення їхніх форм, програм перебування, вимог до організації маршрутів з урахуванням запитів різних категорій туристів, вироблення принципів підготовки туристських кадрів, обміну досвідом та інформацією, навчальною літературою, посібниками і методичними розробками, а також створення кращих економічних, фінансових і адміністративних умов для туризму в цілому. У жовтні 1999 р. Генеральна асамблея ВТО схвалила "Глобальний етичний кодекс туризму", де висунуто рекомендації "заохочувати введення в усі освітні програми спеціального курсу про цінність туристського обміну, його економічні, соціальні й культурні вигоди, а також про потенційно пов'язані з туризмом і подорожами ризики".

 

Схожі за змістом слова та фрази