Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow страш-сюр arrow СЬЄЙЄС
   

СЬЄЙЄС

Сієйєс Емманюель Жозеф (3.У 1748, м. Фрежюс, тепер деп. Вар - 20.VI 1836, Париж) - франц. політ, діяч, чл. Франц.

 Сьєйєс Емманюель Жозеф  - leksika.com.ua

академії з 1803 і Академії моральних та політ, наук з 1795, граф з 1808. Одержав дух. освіту, навч. у Сорбонні, де отримав ступінь ліценціата. Служив на різних церк. посадах. 1789 обраний від третього стану Парижа депутатом Генеральних штатів (того ж року проголошених Національними зборами). Очолював Нац. збори (червень 1790), був депутатом (з 1792) Конвенту, а в квітні— травні 1795 — його президентом; з листопада 1795 очолював Раду п'ятисот. Один з фундаторів якобінського клубу. Член Директорії (з 1799). Був активним учасником перевороту 18 брюмера (9.XI) 1799, після якого став одним з трьох (другим) тимчасових консулів республіки. Брав участь у написанні Декларації прав людини і громадянина 1789 і конституцій 1791, 1795 та 1799. У 1800—14 був головою (першим сенатором) сенату. Після реставрації монархії — у вигнанні (з 21.1 1816 по 15.IX 1830 - в м. Брюсселі, Бельгія). Повернувся у Париж після липневої революції 1830. Правові і політ, погляди С. викладені у його працях «Погляди на засоби здійснення влади...», «Есе про привілеї» (обидві — 1788), «Що таке третій стан?» (1789) та ін. Вони базувалися на вченнях Ш. Л. Монтеск'є та Ж. Ж. Руссо. С. був прихильником природ, прав людини, сусп. договору, нар. суверенітету, закону як відображення заг. волі народу. Він вважав, що нар. воля «завжди законна» і є джерелом будь-якого закону. Народ може виражати свою волю як «верховний закон». Д-ва, сусп-во — «справа вільної згоди між усіма його членами». Під «народом» С. розумів насамперед представників третього стану. Інтереси перших двох станів він вважав суто приватними, а інтереси третього стану — загальними, суспільними. Його практ. внеском до юрид. думки стали розроблені ним ідеї охоронного сенату як елементу конст. юстиції. При роботі над проектом конституції 1795 С. сформулював ідею заснування спец, «конституційного журі» для охорони конституції.

Літ.: Олар А. Полит, история франц. революции. Происхождение и развитие демократии и республики 1789—1804. М., 1938; Конституции и законодательные акты бурж. гос-в XVI1-XVIII вв. М., 1957; Soria G. Grand histoire de la Revolution francaise, v. І—9. Paris, 1987-88; Bredin J.-D. Sieyes. La cI6 de la Revolution francaise. Paris, 1988; Мироненко О. M. Ствердження системи політ, захисту конституцій у європ. д-вах «парламентського абсолютизму». «Закон і бізнес», 2002, № 4.

О. М. Мироненко.