Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СЛІДЧИЙ
   

СЛІДЧИЙ

— посад, особа, наділена повноваженнями щодо провадження досудового слідства у кримінальних справах. В Україні С. (старші С, С. в особливо важливих справах і старші С. в особливо важливих справах) працюють у системі органів прокура тури, безпеки, внутр. справ і подат. міліції.

У дорев. Росії, у т. ч. в укр. губерніях, посаду С. ввели 1860, коли провадження поперед, слідства перейшло від поліції до судових слідчих. Інститут судових С. у Росії існував до грудня 1917. В Україні судові С. діяли ще протягом 1918 (в УНР і Укр. Д-ві). Паралельно укр. рад. уряд у Харкові (Нар. секретаріат) у січні 1918 прийняв постанову «Про введення народного суду» і затвердив Положення про революційні трибунали. За цими актами попереднє слідство доручалося здійснювати нар. суддям і слідчим комісіям рев. трибуналів. За рад. влади у лют. 1919 в системі НКЮ УСРР були введені посади нар. С, які діяли при судах. 1922 стосовно С. встановлюється подвійне підпорядкування: адміністративне — судам і оперативне — прокурорам. Того ж року з'являються посади С. у відділі прокуратури НКЮ. 1928 всі С. зосереджуються у прокуратурі, яка до 1958 офіційно монополізує проведення поперед, слідства. Проте з кін. 30-х і до серед. 50-х рр. 20 ст. відомчими нормат. актами в органах НКВС запроваджуються посади С, діяльність яких не грунтувалася на законі, але знайшла підтримку сталій, режиму, оскільки використовувалася для масових поза-суд. репресій і зміцнення тоталітар. влади. За Основами крим. судочинства Союзу РСР і союз, республік 1958 та КПК УРСР 1960 С. зосереджувалися в органах прокуратури і держ. безпеки. Указом Президії ВР СРСР від 6.IV 1963 посади С. були запроваджені в органах внутр. справ.

Законом «Про державну податкову службу в Україні» (1990, в ред. 1998) передбачено посади С. подат. міліції. Тепер в Україні працює бл. 10 тис. С, з них майже 7,5 тис. — у системі МВС. Прав, статус С. визначений КПК України і Законами «Про міліцію» (1990), «Про державну податкову службу в Україні» (1990, в ред. 1998), «Про прокуратуру» (1991), «Про Службу безпеки України» (1992). Відповідно до Закону «Про прокуратуру» на посаду С. може бути призначений гр-нин України з вищою юрид. освітою, який має необхідні ділові та моральні якості, досвід роботи за фахом або пройшов стажування строком до одного року. В органах безпеки, внутр. справ і подат. міліції вимоги до рівня знань та особистих якостей С. встановлені спец, відомчими наказами. Умови праці, розмір зарплати, звання і пільги у С. різних відомств неоднакові, їхня служб, компетенція залежить від визначеної у ст. 112 КПК підслідності справ (за видами злочинів, територією, категорією обвинувачених). Всі С. мають однакові процес, права та обов'язки і здійснюють досуд. слідство в однаковому порядку. С. має право: порушувати крим. справу або відмовляти в її порушенні, викликати осіб для пояснень, допитів, експертних висновків; призначати експертизи, проводити допити, огляди та ін. слідчі дії; визначати, які процес, дії та розшукові заходи і в якому порядку потрібно провести; вимагати від осіб пред'явлення необхідних у справі предметів і док-тів; вимагати проведення ревізій; вирішувати питання про використання у розслідуванні н.-т. засобів, а також про залучення перекладачів, спеціалістів і представників громадськості; давати органам дізнання доручення і вказівки щодо проведення слідчих та розшук, дій і вимагати від них допомоги під час провадження окр. слідчих дій (ст. 66, 114, 127, 128, 128і). С. самостійно приймає рішення щодо: затримання підозрюваного; притягнення особи як обвинуваченого; обрання запобіж. заходу; визнання особи потерпілим, цив. позивачем, цив. відповідачем, допуску до участі в справі їх представників і призначення захисника; накладення арешту на майно; застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у справі; зупинення чи відновлення досуд. слідства тощо (ст. 47, 49, 50, 51, 52, 52і, 115, 126, 148, 206 та ін.). У ході встановлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, С. вносить подання про вжиття заходів щодо їх усунення у відповід. держ. орган, громад, орг-цію або посад, особі (ст. 23і). Він же самостшно оцінює докази і приймає рішення про закінчення досуд. слідства з направленням справи до суду або її закриття за наявності передбачених у законі підстав (ст. 67, 214, 218, 224). Постанови С, винесені відповідно до закону в крим. справі, яка перебуває у його провадженні, є обов'язковими для виконання усіма установами, підприємствами, посад, особами та гр-нами. Виконання рішень С. спирається на держ. примус. Напр., злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до С, залишення посад, особою подання С. без розгляду тягнуть накладення штрафу в розмірі до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів гр-н (ст. 1854, 1856 КпАП України). С. несе відповідальність за свою діяльність. Так, за завідомо незакон, затримання, привід, арешт, притягнення невинного до крим. відповідальності, примушування давати показання, порушення права на захист, невжиття заходів безпеки щодо учасників процесу, розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, втручання у діяльність захисника С. несе крим. відповідальність (ст. 371-374, 380, 381, 397 КК України). До крим. відповідальності С. притягуються на заг. підставах, дисциплінарне стягнення на С. може накласти особа, яка призначила його на посаду, або вища за посадою особа. Особиста зацікавленість С. чи його родичів у справі або наявність ін. обставин, які викликають сумнів щодо об'єктивності С, виключають можливість його участі у справі та є підставами для відводу (самовідводу) С, про що вирішує прокурор (ст. 60 КПК).

За законністю прийнятих С. рішень здійснюються прокур. нагляд і суд. контроль, а організація їх діяльності покладається на нач. слідчих підрозділів, які мають право давати підлеглим С. обов'язкові для виконання вказівки (ст. 114', 227).

Якщо С. не згоден із вказівками прокурора (нач. слідчого підрозділу) про притягнення особи як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсягу обвинувачення, про направлення справи до суду або її закриття, він може надіслати справу вищестоящому прокуророві (прокуророві, який здійснює нагляд за додержанням законності в діяльності слідчого підрозділу) з письм. викладом своїх заперечень. У цьому разі прокурор або скасовує вказівки підлеглого прокурора (нач. слідчого підрозділу), або доручає провадження слідства у відповід. справі іншому С. (ст. 114). Крім С, досуд. слідство можуть здійснювати прокурори і нач. слідчих підрозділів (управлінь, відділів, відділень) та їх заступники (ст. 32, 114', 227).

Літ.: Дубинский А. Я. Исполнение процес, решений следователя: прав, и орг. проблемы. К., 1984; Михайленко А. Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан. К., 1999; Баулін О. В., Карпов Н. С. Процес, самостійність і незалежність слідчого та їх прав, гарантії. К, 2001; Настільна книга слідчого. К., 2003.

О. В. Баулін.

 

Схожі за змістом слова та фрази