Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СОКРАТ
   

СОКРАТ

(470/469, Афіни - травень 399 до н. е., там же) — давньогрец. мислитель, один з фундаторів діалектики. Письм. творів після себе не залишив. Свої думки С. викладав у бесідах і дискусіях. Найважливішими вторин. джерелами вчення С. є спогади Ксенофонта, діалоги Платона, твори Арістотеля, Діогена Лаертійського, Плутарха. Тезою «пізнай самого себе» визначав мету філософії, яку С. вбачав у пізнанні самої людини, її принципів. Праворозуміння С. було близьким до софіст, концепцій природ, права і виходило з власного фундам. гасла «я знаю, що я нічого не знаю». С, на відміну від софістів, не протиставляв природні й писані закони. Не розмежовував він і природне та божественне право, вважаючи, що неписані закони є «братами законів людських», встановлюються богами і мають однакову силу повсюдно, незалежно від волі людей. Закони для громадян, за С, дорожчі від батька і матері. Люди вступають у договір, відносини з д-вою і на основі священного дотримання законів і громадян, обов'язків зберігають право

Сократ - leksika.com.ua

на безперешкодне пересування, вільне обрання місця проживання, громадянства, на участь у політ, житті.

Погляди С. на питання походження д-ви невідомі, хоча саме йому приписується пріоритет у згадках про «золотий вік» як дуже далеке минуле. Він розглядав д-ву як порядок, що грунтується на божествен, задумі і не є продуктом егоїст, сваволі. Найголовніше призначення д-ви вбачав у втіленні в життя справедливості. С. відкидав практику заміщення держ. посад жеребкуванням як таку, що не дає змоги прийти до держ. управління «кращим людям». Владування, на його думку, — це «царське мистецтво» мудреців. Найвищим виявом мудрості правителя С. вважав уміння відрізняти справедливе від несправедливого, розмежовувати добро і зло. Політику і держ. управління С. визнавав «найважливішими справами людськими» і різко засуджував тих, хто, не оволодівши цим мистецтвом, дозволяє собі про них судити. С. обвинуватили в безбожництві й прирекли на смерть: помер, прийнявши отруту.

Літ.: Жебелев С. А. Сократ. Берлин—Пб.-М., 1923; Ксенофонт Афинский. Сократические сочинения. М.— Ленинград, 1935; Платон, т. 1-2. М., 1970—78; Рожан-ский И. Д. Загадка Сократа.

В кн.: Прометей, в. 9. М., 1972; Кессиди Ф. К. Сократ. М., 1988; Мироненко О. М. Проблема прав і свобод людини у давній політ.-прав. думці. К., 1995; Нерсесянц В. С. Сократ. М., 1996.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази