(італ. — пропозиція, від лат. — пред'являти, виставляти, пропонувати) — звернена до певної особи пропозиція про укладення цив.-правової угоди з обов'язковим зазначенням усіх умов майб. домовленості. Особа, яка першою робить пропозицію (оферент), може відмовитися від неї, але доти, доки друга сторона (акцептант) не прийняла пропозиції. О. має містити точні вказівки, коли вона вважається прийнятою. З цього моменту правочин вважається дійсним.
О. А. Підопригора.
|
