Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow комер-коно arrow КОНВЕНЦІЯ ПРО ГРОМАДЯНСТВО ОДРУЖЕНОЇ ЖІНКИ 1957
   

КОНВЕНЦІЯ ПРО ГРОМАДЯНСТВО ОДРУЖЕНОЇ ЖІНКИ 1957

- міжнар.-правовий документ, прийнятий ГА ООН 29.І 1957. Набула чинності 11 .VIІІ 1958. Станом на 2000 учасницями Конвенції є 70 держав, у т. ч. Україна (ратифікувала її 29.VІ 1958). Захищає право на громадянство жінок, які виходять заміж за іноземців, і має на меті не допустити, щоб у результаті взяття (або розірвання) шлюбу з гр-нином ін. д-ви жінка втратила громадянство тієї д-ви, яке вона мала до шлюбу, або внаслідок колізії законів різних держав з питань громадянства опинилася у становищі особи без громадянства. Складається з преамбули та 12 статей. У преамбулі підкреслюється рішучість держав-учасниць уникнути колізій у праві і практиці з питань громадянства, що виникають як результат постанов про втрату або набуття громадянства після укладення чи розірвання шлюбу або зміни громадянства чоловіком під час шлюбного союзу, а також сприяти додержанню прав людини і осн. свобод для всіх без винятку осіб незалежно від статі, згідно із Статутом ООН та Загальною декларацією прав людини 1948, ст. 15 якої передбачає, що «ніхто не може бути довільно позбавлений свого громадянства або права змінити своє громадянство». За Конвенцією, кожна договірна д-ва погоджується, що ні одруження, ні розірвання шлюбу між кимось з її гр-н та іноземцем, ні зміна громадянства чоловіком під час шлюбного союзу не відбиватимуться автоматично на громадянстві дружини (ст. 1). Кожна з договірних д-в згодна, що добровільне набуття її гр-нином громадянства ін. країни або відмова від свого громадянства не перешкоджатимуть збереженню громадянства дружиною цього гр-нина (ст. 2). Водночас держави — учасниці Конвенції погоджуються, що іноземка, яка одружується з кимось з їх гр-н, може звернутися з проханням щодо надання громадянства чоловіка у спеціальному спрощеному порядку натуралізації. Надання такого громадянства може бути об'єктом обмежень, встановлюваних в інтересах держ. безпеки або публічного порядку (ст. 3).

Конвенція продовжила прогресивну тенденцію, яка намітилася ще в Конвенції Гаазької конференції з міжнар. приват. права 1930 про деякі питання, що стосуються законів про громадян: :во, прийнятій під егідою Ліги Націй, а також у прийнятій VII Міжамериканською конференцією в Монтевідео регіональній Конвенції про громадянство жінок 1933, в яких д-ви вперше зобов'язалися не встановлювати відмінностей у питаннях громадянства за ознакою статі.

Відмовившись від традиційного принципу єдності громадянства чоловіка та жінки («жінка має громадянство свого чоловіка»), Конвенція 1957 замінила його більш справедливим і прогресивним принципом незалежності громадянства жінки від громадянства чоловіка, не позбавляючи її водночас права набувати громадянство чоловіка за власною волею, звернувшись до компет. органів держави — учасниці Конвенції.

Літ.: Права человека: Сб. междунар. договоров, т. 1 (ч. 2). Универсальные договоры. Н.-Й.-Женева, 1994; Действующее междунар. право, т. 1. М., 1996.

Ю. І. Нипорко.

 

Схожі за змістом слова та фрази