Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ш arrow ШАХІД
   

ШАХІД

(араб, schahid — свідок) — 1) Свідок у традиц. мусульм. судочинстві. Ш. може бути будь-яка правоздатна особа, але у справах віри — тільки мусульманин. Залежна людина не може свідчити у справах свого господаря або старшого родича. Особливістю шаріатського суду був інститут пост, свідків. Список таких свідків уперше був складений у 801. Для слухання справи суддя (каді) відбирав зі списку, як правило, 4 свідків. З 10 ст. III. затверджувалися владою, а належність до цього інституту стала вважатися ознакою високого сусп. становища відповід. особи. 2) В ісламі — категорія мучеників, що складається з тих, хто загинув під час джихаду (священної війни) або був несправедливо вбитий. Поняття Ш. спочатку поширювалося на всіх солдатів-мусульман. Ш. вважалися загиблі на полі бою з кафірами (невірними). Згодом, внаслідок пізніших (переважно ваххабітських) тлумачень Корану та Суни, з'явилися Ш.-смертники. Останніх почали називати «свідками» тому, що їхні душі нібито відразу після смерті стають «свідками раю», тоді як усі інші чекатимуть Судного дня.

З 2-ї пол. 20 ст. Ш.-смертників використовують мусульм. екстреміст, орг-ції для здійснення терорист, актів. З цією метою фундаменталісти розробили спец. «Посібник шахіда». В ньому, зокрема, пояснюється, що «мусульманину дозволяється підривати себе серед кафірів на машині з вибухівкою або підперезавшись вибухівкою, якщо в цьому є необхідність». 3) У мусульм. країнах неформ, благоговійна назва померлих мученицькою смертю (напр., при народженні дитини, на чужині).

Літ.: Мусульм. ренессанс. М, 1973; Ислам. Религия, общество, гос-во. М., 1984.

Л. М. Маймескулов.