Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow агі-ад arrow АГРАРНІ РЕФОРМИ
   

АГРАРНІ РЕФОРМИ

- державні -заходи щодо перетворення умов землеволодіння, форм землекористування та характеру земельних відносин. Мають класову спрямованість і різний зміст залежно від істор. епохи, способу виробн. та держ. ладу. В 17-19 ст. в ряді європ. країн А. р. були спрямовані на ліквідацію феод, відносин і створення умов для капіталістичного розвитку с. г. Вони здійснювалися внаслідок бурж. революцій або під тиском сел. руху. Селянська реформа 1861 в Росії скасувала кріпосне право і поклала початок розвиткові капіталізму в с. г. Зміст столипінської аграрної реформи 1906-16 - зростання і зміцнення класу сільс. буржуазії. Після 1-ї світової війни в умовах наростання революціонізації мас у ряді країн Центр. та Пн.-Сх. Європи були проведені А. р., які мали обмелсений характер і не внесли суттєвих змін в агр. лад. Результатом їх було незначне обмеження великої зем. власності та збільшення куркульського землеволодіння. Докорінні перетворення агр. ладу в Росії на основі ліквідації приватної зем. власності, націоналізації всіх земель та наступного кооперування селянства (див. Кооперативний план В. І. Леніна) здійснила Велика Жовтн. соціалістич. революція. В Рад. країні аграрне питання розв'язане остаточно. В 1921-24 проведено націоналізацію землі без викупу в Монгольській Народній Республіці. Після 2-ї світової війни А, р. в ін. соціалістичних країнах (зокрема ЧССР, НДР, УНР, НРБ) супроводились конфіскацією землі великих землевласників і передачею однієї частини її безплатно або за невеликий викуп у власність трудового селянства та націоналізацією ін. частини землі для створення держ. с.-г. підприємств. Це створило передумови для дальших агр. перетворень в інтересах усіх трудящих. Там, де існувала колоніальна зем. власність (ДРВ, КНДР, Куба), на перший план при проведенні А. р. виступала конфіскація її та ліквідація феод.-кріпосницьких пережитків. В результаті перерозподілу зем. власності до безземельних та малоземельних селян перейшло, напр., в ЧССР понад 1700 тис. га, в УНР - 1,9 млн. га, в НРБ - 140 тис. га, в КНР - 47 млн. га землі. Після проведення А. р у зарубіжних соціалістичних країнах було ліквідовано клас поміщиків і підірвано екон. позиції куркульства, зросла кількість середняків, виникли нові сел. г-ва. Наступним кроком у революц. перетвореннях агр. ладу стало будівництво соціалістичних виробничих відносин на селі на основі створення держ. землероб, г-в і вироб. кооперативів. Здійснюється спеціалізація та концентрація, агропромислова інтеграція. В ряді економічно розвинутих капіталістичних країн (Японія, Італія та ін.) необхідність проведення А. р. диктувалася великим розмахом сел. руху, відсталістю с. г., прагненням монополістичного капіталу розширити внутр. ринок, ослабити соціальні суперечності. Реформи здійснювались на основі викупу землі у великих поміщиків з дальшим продажем її на виплат малоземельним селянам. В інших капіталістичних країнах правлячі кола проводять курс на концентрацію зем. власності, скорочення дрібнотоварного сел. г-ва, створення агр. монополій. В країнах, що розвиваються, зміст А. р. визначається соціально-по-літ. орієнтацією урядів і правлячих партій, прагненням розв'язати проблему екон.незалежності від імперіалістичних д-в. Ліквідація родоплемінних і феод. відносин, обмеження великої земельної власності, зменшення максимальних розмірів землеволодінь, збільшення кількості серед. і дрібних г-в - ці заходи спрямовувалися або на проведення дальших глибоких со-ціально-екон. перетворень, зміцнення політ. суверенітету, демократизацію сусп. життя, або на створення капіталістичного сектора в с. г., утвердження бурж. ладу в цілому. В країнах, що обрали нека-піталістичний шлях розвитку, А. р. мають на меті насамперед ліквідацію класу великих землевласників, забезпечення землею трудящих селян, розширення держ. сектора, створення сільс. кооперативів. У багатьох з цих країн існує тенденція до переходу від багатоукладної економіки до зростання вирішальної ролі держ. і ко-оп. секторів.

Досвід агр. перетворень у бурж. д-вах, багатьох країнах, що розвиваються, свідчить, що шляхом бурж. реформізму не можна розв'язати агр. питання. Обмеженість А. р., які проводить буржуазія під тиском нар. мас, опозиція й саботаж з боку великих землевласників, політика монополій ведуть до нових форм пограбування і експлуатації селян. Це, в свою чергу, посилює класовий антагонізм і боротьбу трудящих за свої права.

П. Ф. Веденичев.

 

Схожі за змістом слова та фрази