Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Л arrow ЛАССАЛЬ
   

ЛАССАЛЬ

(Lassalle) Фердинанд (11.IV 1825, м. Бреслау, тепер Вроцлав, Польща — 31.VIII 1864, Женева) — нім. філософ, публіцист і політ, діяч. Навч. 1840 у комерц. школі (Лейпциг). У 1843—46 вивчав філософію, історію та класичну філологію в _

ун-тах Бреслау і Берліна. Брав участь у революції 1848-49 в Німеччині. Л. неодноразово зазнавав арештів і тюрем, ув'язнення. Називав себе прибічником К. Маркса і Ф. Енгельса. З 1863 був президентом Загальнонім. робітничого союзу, написав програму цієї партії. Вбитий під час дуелі. Погляди Л. формувалися під впливом праць І. Канта, Й. Фіхте, Г. В.

Лассаль Ф. - leksika.com.ua

Ф. Гегеля, Т. Мальтуса, Д. Рікардо, К. Маркса та Ф. Енгельса. Був прихильником соціалізму і демократії, вважав, що досягти їх можна тільки через заг. виборче право, домагатися якого слід шляхом лег. агітації і мир. форм політ, боротьби (передусім петицій). Обстоював соціальний компроміс і вважав, що всі класи мають об'єднатися, аби з держ. допомогою будувати соціально справедливе сусп-во, передусім задля допомоги бідним верствам населення. Екон. основою його сусп. ідеалу були виробничі асоціації, які мали б морально і матеріально підтримуватись д-вою. Істинну ідею і мету існування д-ви Л. вбачав у забезпеченні заг. публічного інтересу, в захисті сусп-ва від егоцентризму і соціальної експансії окр. класів чи осіб. Вважав, що д-ва має активно втручатися у життя сусп-ва, включаючи екон. сферу. Критикував манчестерську екон. школу та бурж. теорії д-ви, що характеризували д-ву як «нічного сторожа». Для Л. і лассальянців д-ва є вічною, надкласовою, моральною категорією, призначення якої — «виховання і розвиток людства у напрямі до свободи». Фактично заперечуючи класову сутність д-ви, зауважував проте, що в історії людства д-ва, як правило, захищає інтереси економічно панівного класу, що, з його погляду, є викривленням ідеї д-ви, а не виявом її сутності. Там, де панує заг. і пряме виборче право, твердив Л., д-ва допоможе трудящим звільнитись від екон. та соціальної експлуатації, а також згладить суперечності між соціальними групами, завдяки чому вона трансформується в істинно народну д-ву, що може існувати як у формі монархії, так і у формі республіки.

У своїй концепції права Л. заперечував протиставлення природного і позитивного права; для нього вони взаємопов'язані і взаємо-обумовлені. Природне право — це «продукт історичного розвитку духу», а позит. закон — «виявлення правосвідомості цілого народу», тобто обидва названі явища, у певному розумінні, виступають даністю, що зумовлена істор. розвитком. У сусп-ві, на думку Л., немає ніякого права, крім права, створеного самим сусп-вом. Єдність позит. і природ, права визначається також метою їх існування — забезпеченням особистої свободи індивіда (щоправда, це не стосується азіатських деспотій). Л. доходить висновку, що право відіграє першорядну роль у розвитку сусп-ва і що всі сусп. перетворення є легітимними. Одним з перших у правовій науці Л. почав розмежовувати писану і реальну конституцію. У своїх соціально-політ, розробках Л. значною мірою стояв на позиціях нім. націоналізму.

Марксистська л-ра характеризувала політ, погляди Л. як «опортуністичні» (зокрема за підтримку О. Бісмарка). І. Франко вважав Л. одним з «головних вчителів соціалізму». Держ.-правові погляди Л. справили значний вплив на розвиток правових наук, особливо в Німеччині, а лассальянство як течія роб. руху — на розвиток с.-д. руху кін. 19 — поч. 20 ст. Осн. праці Л.: «Філософія Геракліта Темного з Ефесу» (1858), «Система набутих прав» (1861), «Про сутність конституції» (1862), «Неосновні податки і становище робітничого класу» (1863), «Пан Бастіан-Шульце, або ж Капітал і праця» (1864).

Тв.: Соч., т. 1-3. |М., 1925].

Літ.: Бернштейн Э. Фердинанд Лассаль. СПб., 1905; Глуз-берг М. С. К вопросу о лассальянстве как системе взглядов непролет, социализма. «Уч. записки Алма-Атинского пед. ин-та иностр. языков», 1956, № 1; Hummier Н. Opposition gegen Lassalle. Berlin, 1963; Классен В. Фердинанд Лассаль. Иерусалим, 1988.

А. Д. Машков.

 

Схожі за змістом слова та фрази