Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow вин-вій arrow ВІДЕНСЬКИЙ РЕГЛАМЕНТ 1815
   

ВІДЕНСЬКИЙ РЕГЛАМЕНТ 1815

- перший багатосторонній акт міжнар. права, яким було запроваджено класифікацію глав дип. представництв держав на три класи: а) посли, папські легати або нунції, що представляли своїх монархів або папу римського; б) посланники, міністри, інтернунції та «інші уповноважені при государях»; в) повірені у справах, акредитовані при міністрах закорд. справ. В. р. 1815 прийнятий як додаток 17 («Положення щодо дипломатичних агентів») до Заключного акта Віденського конгресу 1814—15. Підписаний 19 березня 8 країнами з метою покласти край непорозумінням щодо старшинства агентів дипломатичних. Його осн. положення увійшли у дип. практику як загальновизнані норми міжнар. права. За В. р. 1815, посли були першими, старшими за класом, тоді як посланники мали нижчий, другий клас. Третій клас надавався повіреним у справах. Тільки посли і легати та нунції вважалися такими, що репрезентували своїх монархів чи папу римського (ст. 11 Регламенту). Тепер ця норма стосується лише протоколу. Різниці у правовому становищі послів і посланників немає. Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 передбачає, що між главами представництв, які належать до того чи ін. класу, не повинно бути жодної різниці, крім тієї, що обумовлена правилами старшинства

та етикет у (ст. 14).

К. К. Сандровський.

 

Схожі за змістом слова та фрази