Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow меро-мец arrow МЕТР
   

МЕТР

(франц. mètre, від грец.— міра) — 1) Одиниця довжини в метричній системі мір і Міжнародній системі одиниць (СІ). Позначається м або m. 2) Міра довжини, яка відтворює одиницю довжини — М. Поняття про М. вперше запроваджено у Франції 1791 при створенні метричної системи мір, коли М. був визначений як 1 10 -7 частина чверті довжини паризького меридіана. Таке визначення відповідало прагненню мати "природну" одиницю довжини, тобто пов'язану з незмінним об'єктом природи. Розмір М. було знайдено на основі геодезичних і астр. вимірювань, проведених франц. вченими Ж. Деламбром і П. Мешеном (1744—1804). Перший еталон М. було виготовлено 1799 у вигляді платинової лінійки (завширшки бл. 25 мм і завтовшки бл. 4 мм), віддаль між кінцями якої дорівнювала прийнятій одиниці довжини. Цей еталон було передано на зберігання до Най. архіву Франції, через що він дістав назву "архівного метра". В 1872 Міжнар. метрична комісія, враховуючи, що запроваджену "природну" одиницю неможливо знову точно відтворити, вирішила перейти по одиниці, відтворюваної архівним М. Із сплаву платини (90%) й іридію (10%) було виготовлено 34 міри з Х-подібним поперечним перерізом (мал.). На обох кінцях нейтральної площини А кожної такої міри було нанесено по 3 паралельні штрихи так. щоб віддаль між середніми штрихами при 0е С дорівнювала довжині архівного М. У міри № 6 ця довжина виявилась найближчою до довжини архівного метра, і 1-а Ген. конференція з мір і ваги 1889 постановила вважати її міжнар. прототипом метра; його залишено для зберігання в Міжнар. бюро мір і ваги у Севрі (побл. Парижа). У Франції залишилось ще 4 міри, а.-решту було розподілено жеребкуванням між країнами, що їх замовили. Росії дістались міри № 11 і№ 28, останню декретом Раднаркому від 14.IX 1918 було затверджено державним (національним) первинним еталоном довжини. До серед. 20 ст. міжнар. прототип і нац. еталони забезпечували необхідну точність вимірювань, проте надалі в зв'язку з бурхливим розвитком науки й техніки стали необхідними більш досконалі первинні еталони. 11-а Ген. конференція я мір і ваги i960 прийняла нове визначення М., яке покладено в основу Міжнар. системи одиниць; "М.— довжина, яка дорівнює 1 650 765,73 довжини хвилі у вакуумі випромінювання, що відповідає переходу між рівнями 2 р10 і 5 d5 атома криптону 86". Таким чином, М. став природною одиницею. Платиноіридієві штрихові міри продовжують застосовувати в метрології. Проте нац. первинними еталонами стали випромінювання від спец, криптонових ламп та еталонні інтерферометри, що дозволяють знайти кількість довжин хвиль цього випромінювання, яка вкладається в довжині, відтворюваній тією чи ін. мірою. Інтерферометри дозволяють вимірювати міри довжини з похибкою ±1 ∙ 10 -8 м.

Р. В. Якірін.

Метр - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази