Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow плат-пон arrow ПОЛЬСЬКЕ КОРОЛІВСТВО
   

ПОЛЬСЬКЕ КОРОЛІВСТВО

Королівство конгресове, Царство Польське (Krolestwo Polskie) — 1) Офіц. назва польс. д-ви з 1025. За Люблінською унією 1569 П. к. і Велике князівство Литовське об'єдналися у двоєдину д-ву — Річ Посполиту зі спільними сеймом і королем. 2) Назва частини польс. земель, яка за рішенням Віденського конгресу 1814—15 після перемоги союзників над армією франц. імператора Наполеона / відійшла до Росії. П. к. займало територію 128,5 тис. км2 з нас. 3,3 млн. чол. Адміністративно поділялося на 8 воєводств: Августовське, Калішське, Краківське, Люблінське, Мазовецьке, Плоцьке, Підляське, Сандомирське; воєводства — на повіти (всіх — 77); повіти — на міські і сільс. гміни. 27.XI 1815 рос. імп. Олександр І «дарував» королівству конституцію, яка на той час вважалася однією з найліберальніших у Європі. В її основу покладено попередні польс. конституції, а також конст. проекти, зокрема польс. і рос. держ. діяча А. Є. Чарторийського. П. к. отримало політ, автономію і статус конст. монархії, пов'язаної з Росією реальною унією. Рос. імператори були водночас і польс. королями. Значні суспільні верстви отримали право обирати і бути обраними. Було дещо розширено повноваження сейму, він мав право затверджувати бюджет. На високі держ. посади, в т. ч. до складу уряду, призначалися поляки, а не іноземці. Конституція гарантувала громадян, свободи, зокрема слова і друку. Водночас було запроваджено конст. посаду імп. комісара при уряді, а ЗС очолив брат імператора вел. князь Костянтин. Посилилася експлуатація селянства, міщан, зростали податки й побори, значна частина яких надходила до Росії. Туди ж вивозилися мистецькі й культурні цінності, бібліотеки й архіви, золоті й срібні вироби, ін. скарби (зокрема, цінні книги, рукописи і гравюри з Варшав. публіч. б-ки, всі регалії корол. влади: корона, скіпетр, бунчуки, печатки, прапори, одяг). У 20-х pp. 19 ст. Олександр І під тиском рос. реакціонерів скасував конст. систему правління у П. к. Було запроваджено цензуру, утв. таємну поліцію, розширено сферу використання рос. мови.

Політика соціального, нац. та реліг. гноблення, що дедалі посилювалася, призвела до вибуху повстання проти Росії 1830—31. Після його придушення, у 1832, імп. Микола / підписав Органічний статут, згідно з яким королівство втратило автономію і стало частиною Рос. імперії. Ліквідовано окр. польс. армію, усі держ. органи П. к., утворені на підставі конституції 1815. У 1837 воєводства перетворено за рос. зразком на губернії. Закрито Варшав. ун-т. Впроваджено рос. монетарну систему (рублі, копійки), рос. кодекси і закони, рекрутську систему набору до рос. армії. 1851 ліквідовано мит. кордон з Росією. П. к. включено до єдиної мит. системи, введено єдині тарифи. Дем. реформи 60-х pp. у Росії поширилися і на польс. землі. Політ, режим було дещо пом'якшено, ліквідовано кріпацтво. З ін. боку, після розгрому польс. повстання 1863—64 процес уніфікації з імперією став особливо інтенсивним. У 60—70-х pp. в адм. структурі, суд. системі й судочинстві, в галузі освіти та ін. було ліквідовано нечисленні місцеві польські органи та установи, запроваджено загальноросійські.

1866 здійснено новий адм. поділ П. к. — на 10 губерній. 1874 ліквідовано посаду імп. комісара (намісника), в якій уособлювалося нібито особливе, окремішнє становище П. к.; замість нього введено посаду варшав. генерал-губернатора. Назва П. к. витісняється іншою — «Привіслянський край», яка з 1888 застосовується у рос. законод. актах.

У кін. 19 ст. на теренах польс. воєводств наростає нац.-визв. рух. Виникли політ, партії — нар. демократів (1893), соціал-демократів (1892-93) та ін. Рос. революція 1905—07 сприяла розгортанню цього руху. 1915 після відступу рос. військ з королівства його територію зайняли нім. війська. Це був кінець столітнього існування П. к., яке стало осн. ядром відродженої у 1918—19 незалежної Польс. д-ви.

Літ.: Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История гос-ва и права Польши. М., 1980; Kallas М. Historia ust-roju Polski X-XX w. Warszawa, 1997.

Б. Й. Тищик.

 

Схожі за змістом слова та фрази