Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СИНАЙСЬКИЙ
   

СИНАЙСЬКИЙ

Василь Іванович [25.VII (6.VIII) 1876, с. Лаврово, тепер Мордовського р-ну Тамб. обл., Росія — 21.IX 1949, Брюссель, Бельгія] — укр. і рос. правознавець, професор з 1910, докт. рим. права з 1914. Закін. 1904 юрид. ф-т Юр'євського (тепер Тартуський) ун-ту. В 1905-06 — професор, стипендіат, а з верес. 1907 — приват-доцент каф. рим. права цього ун-ту. В грудні 1908 захистив магіст. дисертацію. Від серпня 1910 — екстраординар. професор каф. рим. права Варшав. ун-ту. Від серпня 1911 — у Київ, ун-ті: екстраординар. професор, з квіт. 1914 (після захисту докт. дис.) — ординар, професор каф. торг, права і торг, судочинства, а з січня 1918 — ординар, професор каф. цив. права і цив. судочинства. Водночас (з лист. 1911) викладав у Київ, комерц. ін-ті. В перші порев. роки осн. увагу приділяв заснованому ним разом з М. І. Мітіліно приват. Київському юридичному інституту, директором якого він був з січня 1918. Після ліквідації Київ, ун-ту і Київ. юрид. ін-ту С. обрали в жовтні 1920 на посаду зав. кабінету права на екон. ф-ті Київ, ін-ту соціально-екон. наук (колишній Київ, комерц. ін-т, згодом реорганізований у Київ, ін-т нар. г-ва). Від березня 1921 — професор і товариш голови президії

Синайський Василь Іванович - leksika.com.ua

соціально-прав. ф-ту цього ін-ту. Від січня 1921 працює також керівником Комісії для виучування звичаєвого права України ВУАН. Відіграв помітну роль в академ. юрид. житті, зокрема був ініціатором утворення Правничого товариства при ВУАН (УАН) та Семінару для виучування звичаєвого і цив. права, а також редактором відділу соціальних наук Комісії для складання енциклоп. словника.

У жовтні 1922 виїхав до Латвії, де з 1924 займав посаду ординар, професора цив. права Ризького ун-ту. Співробітничав з багатьма період, виданнями, а також з «Латвійською енциклопедією». Був засновником і керівником журн. «Jurists» («Юрист»), який виходив у 1928—40. У 1944 емігрував до Праги, а згодом — до Брюсселя, де й помер. Осн. праці: «Подушна подать у давньому Римі» (1907), «Нариси з історії землеволодіння і права в давньому Римі» (в. 1, 1908; в. 2, 1913), «Особистий і майновий стан одруженої жінки в римському праві» (1910), «Історія джерел римського права» (1911), «Російське цивільне право» (в. 1—2, 1914—15), «Російський цивільний процес» (1917), «Хронологічний метод тлумачених джерел» (1928), «Пушкін у праві» (1937), «Життя і людина» (1938, 1992). Те.: Рус. ґражд, право. М., 2002.

Літ.: Академ. юрид. думка. К., 1998; Синайская Н. В. Круг жизни профессора Синайского. Рига, 2000.

І. Б. Усенко.