Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow дип-док arrow ДОГОВІР У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ
   

ДОГОВІР У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ

- одна з найпоширеніших підстав для виникнення, зміни або припинення цив.-правових зобов'язань (ст. 151 Цивільного кодексу України). Договором визнається угода двох чи більше осіб з метою встановлення, зміни або припинення цив. прав та обов'язків. Договір як дво- або багатостороння угода (ст. 41 ЦивК України) характеризується такими ознаками: в ньому виявляється (погоджується) воля не однієї особи (сторони), а двох чи кількох осіб, причому волевиявлення учасників своїм змістом мають відповідати одне одному; це спільна дія осіб, спрямована на досягнення певних цив.-правових наслідків (встановлення, зміни або припинення цив. прав чи обов'язків). Роль договору не обмежується його впливом на динаміку цив. правовідносин — їх виникнення, зміну або припинення.

За вимогами зак-ва, звичаями ділового обігу, принципами розумності та справедливості договір визначає також зміст конкр. прав та обов'язків учасників договір, зобов'язання. У цьому значенні Д. у ц. п. виступає засобом регулювання поведінки сторін у цив. правовідносинах.

За умов переходу на ринкові засади в економі ці зростає роль цив.-правового договору як універсальної і найдоцільнішої правової форми опосередкування майнових та особистих відносин фіз. і юрид. осіб, звужується вплив д-ви на договірні відносини, розширюється свобода вибору партнерів у госп. зв'язках, визначення умов угоди на розсуд сторін. Сторони в договорі мають право врегулювати і ті відносини, які не обумовлені у положеннях актів цив. зак-ва, і навіть відступати від положень, визначених у цих актах, якщо обов'язковість для сторін відповідних положень не випливає з їх змісту або із суті договір, відносин. Договір вважається укладеним, коли між сторонами за встановленою формою досягнуто згоди з усіх істотних умов. Істотними є умови договору, визнані такими згідно із законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін необхідно досягти згоди. Оскільки договір — спільний юрид. акт двох або більше осіб, останні погоджують його умови, принаймні, на двох стадіях: пропозиції однієї сторони укласти договір, або оферти; прийняття пропозиції другою стороною, або акцепту. Відповідно сторона, яка зробила пропозицію, називається офе-рентом, а сторона, шо прийняла її, — акцептантом.

Заг. порядок укладання цив.-правових договорів визначено в ст. 153—159 ЦивК. Порядок укладання госп. договорів з участю юрид. і фіз. осіб — підприємців та врегулювання між ними переддоговір. спорів відображено в ст. 10 Арбітражного процесуального кодексу України. Окр. правила (ст. 11 АПК) діють щодо зміни або розірвання госп. договорів. Існують певні особливості укладання біржових угод (договорів), проведення торгів на аукціонах, у порядку конкурсу тощо.

В. В. Луць.

 

Схожі за змістом слова та фрази