Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow нам-нар arrow НАРОДНИЙ КОНТРОЛЬ
   

НАРОДНИЙ КОНТРОЛЬ

— в СРСР система державного і громадського контролю за роботою держ. органів, кооперативних і громадських орг-цій, підприємств та установ, службових осіб, за виконанням директив партії, рад. законів, рішень Уряду. Н. к. відіграє важливу роль у здійсненні завдань і функцій рад. загально-нар. д-ви, є однією з форм соціалістичної демократії, знаряддям поліпшення і вдосконалення державного апарату, зміцнення держ. і трудової дисципліни, додержання соціалістичної законності, всебічного зміцнення і охорони соціалістичної власності, боротьби за збереження й доцільне витрачання держ. коштів, охорони прав і законних інтересів рад. громадян. Право контролю належить рад. народові і здійснюється трудящими з перших днів перемоги Великої Жовтн. соціалістичної революції. На різних етапах розвитку Рад. д-ви змінювалися форми організації держ. і громад. контролю, але його суть, осн завдання, спрямованість залишались незмінними. Конституція СРСР 1977 у ст. 92 (ст. 81 Конституції УРСР) закріпила принципові засади організації і діяльності Н. к. у розвинутому соціалістичному суспільстві. ЗО. XI 1979 прийнято Закон СРСР про народний контроль в СРСР, у якому визначено завдання, систему, порядок утворення, функції, повноваження і організацію діяльності органів народного контролю.

Літ.: Закон Союзу Радянських Соціалістичних Республік про народний контроль в СРСР. К., 1980; Потарикіна Л. Л. Ленінські принципи державного контролю. К., 1969.

Л. Л. Потарикіна.

 

Схожі за змістом слова та фрази